"Письменники рекомендують..."

Авантюрний роман від пана Андрія Кокотюхи “Шукачі скарбів” зачепив мене вже з першої сторінки! От буває таке, відкрив, почав переглядати, ще не читати, і вже розумієш - це те, що зараз треба. Вона тебе не розчарує! Так і було.

"Бібліотекарі НЕ рекомендують..."

Очень популярными среди читателей стали книги Татьяны Гармаш-Роффе. Решила ознакомиться с её творчеством, ведь детективный жанр тоже бывает разным. Раннее её романы выходили под псевдонимом «Татьяна Светлова». Об этой писательнице, как и о её творчестве, впрочем, я ничего не знала. Татьяна Гармаш-Роффе родилась в Москве и большую часть жизни провела именно там, затем уехала жить во Францию и там осуществила мечту стать писательницей. Её перу принадлежит целая серия детективов об Алексее Кисанове, а также ряд детективных книг вне серии. Книги Татьяны Гармаш-Роффе, одного из авторов крупнейшего московского издательства "Эксмо", украшает слоган "Детектив высшей пробы".

"Письменники рекомендують..."

Із чим я змогла би порівняти прозу Галини Пагутяк? Для мене це – як велика скриня зі скарбами. Відкриваючи її, дістаю щораз новий, щораз інший скарб. Дістаю поволі, без будь-якої послідовності, навмання. І щораз кожен наступний дарує мандрівку – особливу, цікаву, неповторну.

Кожен скарб – це цілий Світ. Ба навіть кілька світів.

"Бібліотекарі рекомендують..."

Чи може людина пересилити себе? Піднятися над собою? Досягти мрії…

Сучасна чоловіча проза – достатньо цікавий жанр в літературі. Доволі захопливо спостерігати за тим, як автор чоловік веде розповідь від імені головної героїні. Але не просто розповідь, а історію, сповнену життєвих ситуацій та переживань, насичену психологізмом від початку до самого кінця. Таких знавців жіночої долі зовсім небагато, як не багато і тих, кому вдається розкрити психологічні мотиви жіночої поведінки.  Одного разу читала, сповнену неймовірних емоцій, книгу… Книгу, що раніше вже справляла на мене подібне враження, книгу, я б сказала, одкровення жіночих бажань та почуттів. І знову згадала Януша Вишневського та його «Самотність у мережі».

"Письменники рекомендують..."

Не знаю, як хто, а я після відвідин Львова зазвичай потребую адаптації до звичного життя. І як добре, що під рукою виявився один із привезених форумних скарбів – ось ця книжка! Читаючи її – наче продовжувала блукати старим осіннім містом, пити каву в «кав’ярні на розі» й про щось собі міркувати. Хоч у тексті жодного разу не прозвучала назва Міста Лева, я його добре відчувала.

"Бібліотекарі рекомендують..."

Кожен раз, коли вибираєш книгу для читання, звертаєш увагу на деякі вже відомі факти: чи то вже читав книги цього письменника, чи то бачив книгу в цікавих добірках, чи то опираєшся на відгуки близьких друзів. Але бувають випадки, коли нова книга для тебе як метафоричний чорний ящик, в якому може перебувати що завгодно. І особливо приємно в такому ящику знайти дуже цікаву історію, яку відразу хочеться порадити всім знайомим.

"Батьки рекомендують..."

Книга здивувала мене своєю життєвістю. Настільки реалістично зображено шкільне життя, думки підлітків про своє майбутнє, взаємовідносини у колективі та з батьками.

"Письменники рекомендують..."

З великою цікавістю, на одному подиху (перепрошую за затерту фразу) прочитала «Уріж та його духи» Галини Пагутяк, однієї з моїх улюблених письменниць. Дуже захоплива, місцями моторошна, вражаюча і містична, але водночас правдива, як саме життя. Бо воно, наше життя, саме таке: місцями моторошне, вражаюче і навіть містично-непоясниме, але таке захопливе!

"Бібліотекарі рекомендують..."

2014 року, у такий тяжкий для України час мені на роботі (працюю у дитячій бібліотеці) випадково (може, це  доля) до рук потрапила книга Михайла Іщенка «Спалився за Україну» - про самоспалення патріота України Олекси Гірника на знак протесту проти русифікації і приниження української культури.

Назва  мене зацікавила, не залишила байдужою – тож, взяла почитати.

"Письменники рекомендують..."

Зізнаюсь: відсотків десять моєї підвищеної уваги до «львівських книжок» викликані спортивним інтересом – а як пишуть про Львів наші сучасні письменники?

Решта ж дев’яносто – через мою любов до Львова. Тож коли видавництво анонсувало вихід у світ цієї книжки – відразу взяла це до уваги й знала, що невдовзі неодмінно читатиму. Такі книжки самі йдуть до рук, мимоволі. Ще б пак! «Роман з містом»! Сама «кручу роман» із цим винятковим Містом Лева, нещадно зраджуючи своєму, цілком пристойному, Рівному просто на його очах. Але ж це – Львів, і цим усе сказано.