"Бібліотекарі рекомендують..."

Напевно немає такого бібліотекаря, який би хоч краєм вуха не чув про директора Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка – Олега Олеговича Сербіна.

Можливо, я когось зараз здивую тим, що Олег Олегович ще й пише дуже гарні вірші. Так-так!

«Така надмірність у моїх думках…

Надмірність ця думками оповита…

Ось, доля наче б то в твоїх руках,

Насправді ж чаша долі в них, розбита…»

"Бібліотекарі рекомендують..."

Чергова (але не рядова ) збірка нашого земляка побачила світ минулого року . В ній зібрано майже 100 віршів. Вони різні: про кохання, про природу, про політику і про любов до Батьківщини...  Але є в них одна спільна риса – співзвучність з душею читача.  Здається, що це твої власні думки і переживання, натхненно і майстерно викладені на папері  Поетом.

"Бібліотекарі рекомендують..."

Небагато в нашому житті чудес. І кожне маленьке чудо, коли воно нарешті збувається, сприймаєш на вагу золота і згадуєш потім, і смакуєш, як першого пряника з дитинства. Приємна несподіванка сталася нещодавно зі мною і вчергове переконала чи підтвердила банальну істину справедливу, що світ тісний, а добрих людей в ньому все-таки більше.

"Бібліотекарі рекомендують..."

“Нема натхнення. Є лише потреба казати”

(З виступу Сергія Жадана на зустрічі із студентами ЧДУ імені Петра Могили. Миколаїв)

“Просто цей світ не може в собі вмістити

такої кількості болю й такої кількості ніжності.”

Сергій Жадан. Життя Марії

Цю книжку я взялася читати після зустрічі із автором, що відбулася у нашому ВНЗ. Взагалі-то не можу вважати себе людиною, що розуміється на поезії. Але я давно зрозуміла одну таку річ: авторське виконання поезії - то щось неперевершене. Після того, як послухав автора, як зрозумів, яким ритмом треба читати, де надавати паузи - поезії набувають нового, неповторного сенсу. Ними зачитуєшся, не в змозі покласти книжку, поки не насолодишся нею до самого кінця.