"Бібліотекарі рекомендують..."

2014 року, у такий тяжкий для України час мені на роботі (працюю у дитячій бібліотеці) випадково (може, це  доля) до рук потрапила книга Михайла Іщенка «Спалився за Україну» - про самоспалення патріота України Олекси Гірника на знак протесту проти русифікації і приниження української культури.

Назва  мене зацікавила, не залишила байдужою – тож, взяла почитати.

"Письменники рекомендують..."

Зізнаюсь: відсотків десять моєї підвищеної уваги до «львівських книжок» викликані спортивним інтересом – а як пишуть про Львів наші сучасні письменники?

Решта ж дев’яносто – через мою любов до Львова. Тож коли видавництво анонсувало вихід у світ цієї книжки – відразу взяла це до уваги й знала, що невдовзі неодмінно читатиму. Такі книжки самі йдуть до рук, мимоволі. Ще б пак! «Роман з містом»! Сама «кручу роман» із цим винятковим Містом Лева, нещадно зраджуючи своєму, цілком пристойному, Рівному просто на його очах. Але ж це – Львів, і цим усе сказано.

"Вчителі рекомендують..."

Вчора допізна дочитувала книгу і  вже точно знала, що це буде мій перший відгук. Роман Світлани Талан «Коли ти поруч», як виявилося, досить довгий час простояв на моїй полиці непрочитаним. Та річ не в цьому. Напевно, прочитала  саме тоді, коли прийшов той час.

"Бібліотекарі рекомендують..."

Десять років із свого життя автор витратив на те, щоб написати для нас цю історію, у цьому році Ентоні Дорр отримав нагороду за свої старання –  Пулітцерівську  премію.

Звісно, якщо книга ніяка, то ці слова абсолютно нічого не варті, але тут інший випадок – книга варта вашого часу, вона заслуговує на те, щоб ви її прочитали!