

"Бібліотекарі рекомендують..."
Повірте, це справді книга про велике і шалене кохання, різне кохання і різними людьми, ба навіть, в різні роки, навіть, століття. Це вражаюче і широкомасштабне опис-полотно починаючи від пристрасного позашлюбного кохання козака Яреми Дороша в середині 19 століття до вчительки музики Перпетуї і аж до кохання молодої киянки Мар’яни Озерової під час подій Майдану. А між цими більш ніж півтора століттями ще багато-багато різних захопливих описів різних щасливих і нещасливих історій кохання… Така ця книга: насичена подіями, історіями, героями і великими почуттями. Але читати її легко і цікаво, я і все інше, що вийшло з-під пера Люко Дашвар.
"Бібліотекарі рекомендують..."
15 лютого - День вшанування учасників бойових дій на території інших держав
Василь Слапчук - відомий український письменник, поет, автор багатьох збірок і прозових творів, лауреат Шевченківської премії. Та мало хто знає, що він Кавалер орденів Червоної Зірки (1987) і «За мужність» III ступеня (1998), адже військовий обов’язок відбував у Афганістані. Служив у батальйоні, що знаходився у м. Джелалабаді. В 1981 році військовий підрозділ, в якому служив Слапчук, прикривав відхід колони. Спочатку, коли БМП підірвалася на міні, Слапчук отримав контузію. Від госпіталізації тоді відмовився, а в червні 1981року під час штурму бази моджахедів в ущелині Тора-Бора (одна із п’яти наймасштабніших військових операцій, що проводилися радянськими військами на території Афганістану 1981р.) у провінцїї Нангархар був тяжко поранений.
"Бібліотекарі рекомендують..."
Журналіст у ролі детектива...
«Він виходить на темні вулиці.
В мороці ночі він видивляється красунь.
Краса – це гріх і блуд.
Він має змінити світ на краще й очистити його від блуду...»
Черговий прочитаний мною детектив від Андрія Кокотюхи. Хоч сам текст роману був написаний у далекому 2007 році (у містах Ніжин - Київ), проте друком вийшов лише у 2014. Чесно кажучи, два роки тому я ще нічого не знав про твори автора, та про нього в цілому. Перша прочитана мною книга, від Кокотюхи, мала назву «Таємне джерело». Прийшовши до бібліотеки це була перша книга яка кинулася мені в очі, і після прочитання перших розділів я не пошкодував, що вибрав саме її. З того часу я став яскравим прихильником творчості Андрія Анатолійовича.
"Бібліотекарі рекомендують..."
Ходячий труп с нечесаной шевелюрой и смрадным дыханием...
Французская книга, это как французский фильм: любовь, семья, друзья, измена, а затем снова любовь, снова семья, снова друзья и все та же измена. Добавим немного драмы, экшена, страсти и получим неплохой фильм условного Люка Бессона или Франсуа Озона. После чего пригласим Фредерика Бегбедера и попросим, чтобы все это он перенес на бумагу.
Несколько бессонных ночей и мы получим вполне не плохую книгу. «Французский роман» - книга Автобиографическая. В основе ее реальная история из жизни автора. Что делаете вы, находясь в отчаянии? Делитесь своими проблемами с друзьями, семьей или запираетесь в себе? А так нужно хотя бы на несколько минут закрыть глаза и вспомнить свою прошлую жизнь, как это сделал Фредерик.