"Бібліотекарі рекомендують..."

Тріумф «Дівчини у потягу» Поли Гоукінз мені незрозумілий. Книгу читати почала, і ось дивина, так і не дочитала (що дуже на мене не схоже). До екранізації я також ще не добралась, але то все попереду. Питання письменницької майстерності автора залишається для мене відкритим, але, безумно, важливо для себе вирішити, як так сталося, що Пола Гоукінз входить до списку найбагатших письменників світу: завдяки вдалій маркетинговій кампанії чи вже настільки талановита вона?

"Письменники рекомендують..."

Чесно зізнаюсь: якби не екранізація Девіда Фінчера, фільми якого дуже люблю, – навряд зацікавилася б цією книжкою. Певно, мене зупинила би назва. Надто вже чоловіча. Однак фільм свого часу мене вразив, а фінал – просто-таки розірвав. Тому книжку дуже хотіла прочитати. Щоправда читаючи, таки шкодувала, що бачила фільм і знаю та розумію, що й до чого. Та й позбавлена отого ефекту несподіванки і подиву в фіналі. Проте від того читання було не менш захопливим. Зрештою люблю чоловічу прозу, тож...

"Письменники рекомендують..."

Час від часу долає нестримне бажання полоскотати собі нерви, поринувши в читання якогось цікавезного трилера, детектива чи жахливчика. "Мовчання ягнят" Томаса Гарріса  – саме те для задоволення цього чудернацького бажання!

"Письменники рекомендують..."

Ми, люди, - тварини. Так, звісно, ми наділені інтелектом, який начебто вивищує нас над "братами нашими меншими". Ми можемо поводитись доволі культурно і чемно. Буваємо дуже розумними, а інколи навіть і геніями. Але… вирвіть нас зі звичного середовища, занурте у певні обставини – незнайомі, напружені й критичні, – а на додачу нашпигуйте піґулками і побачите, на кого чи радше ЩО ми перетворимося.