"Бібліотекарі рекомендують..."

Багато доводилось чути  про англійську романістку Джоджо Мойєс, однак вирішила познайомитись з її творчістю за допомогою найвідомішого твору авторки – «До зустрічі з тобою». Мій вибір визначило й те, що в 2016 році вийшов фільм на книгу, тому, безперечно, для порівняння я вирішила не лише прочитати книгу, а й подивитись фільм. Однак до фільму справа не дійшла, бо захопилась більш важливим питання, що порушується у творі. Отже, перше, що впадає в око, це переклад… Ну трохи дивакуватий! Не буду затримуватись на цьому, під час читання вам стане зрозуміло про що я!

"Рекомендують діти..."

 Краще – читайте книги.

Ви хоч собі уявляєте, наскільки небезпечно зараз стало читати книжки? Якщо вам цікаво далі читати цей текст, то я вам скажу – мова йде саме про жанр фентезі. Для мене новий, незвіданий, таємничий, але… такий рідний жанр.

Його не зрівняєш з жодною романтикою, жахами або детективами. Фентезі – ціла суміш усіх цих жанрів. Для мене він найкращий для прочитання, але найболючіший у плані переживання.

"Бібліотекарі рекомендують..."

«…Знаєш, це така специфічна річ – наше уявлення про людство загалом. Усі ми маємо щось на кшталт уявної яскравої картинки в голові, коли кажемо це, щось таке поважне, величне й суттєве. Та насправді все, що ми знаємо про людство – це люди яких ми зустрічали в своєму житті. Поглянь на них. Чи ти знаєш когось, хто створює враження видатної та гідної людини? Нікого немає, лише домогосподарки з візками для закупів, шмаркаті шибеники, які пишуть лайливі слова на тротуарах і підпилі дебютантки з вищого товариства…Насправді можна лише трохи поважати людей, які страждають. У них є певна гідність. Та чи спостерігав ти за людьми, які насолоджуються життям? Саме тоді ти побачиш правду. Поглянь на тих хто витрачає гроші, зароблені рабською працею – у парках розваг і на ярмаркових балаганах. Поглянь на багатіїв, перед якими відкритий увесь світ. Поглянь які розваги вони обирають. Поспостерігай за ними у вишуканих кабаках. Ось тобі й усе людство. Я не бажаю мати з ним нічого спільного….»

"Бібліотекарі рекомендують..."

Обрати книгу для відгуку, виявляється, непросто. Я вже кілька тижнів тяжіла цією ідеєю – взяти участь у проекті «Читай – формат не має значення!», починала писати, але вордівські файли зручно влягалися на кладовищі жорсткого диску. Розповідаючи про свої улюблені книги я відчувала, що залишаю їх беззахисними перед критикою. Все одно що покинути малих дітей на поталу чужому смаку. Адже кожна книга яка вразила мене, ставала мені рідною і я відчувала своїм обов’язком подбати про те, щоб її прочитали люди, яким вона також зможе стати близькою.  Отож, першою пробою у написанні відгуку стала книга Олексія Волкова «Лікарня на відлюдді». Просто лікарям не звикати до критики, вони стресостійкі.

"Бібліотекарі рекомендують..."

Визнаю, що ніколи не любила фентезі, і навіть гадки не мала, що буду читати українське фентезі. Чесно кажучи, з недовірою ставилась до такого жанру. Тож, вирішила спробувати. Як правило, я достатньо глибоко намагаюсь охарактеризувати свої емоції від прочитаної книги, розкрити свій «післясмак». Однак цього разу я навіть не можу сказати напевно, які враження маю. Тож, спробую дати характеристику прочитаному, як шкільному учнівському твору.

"Бібліотекарі рекомендують..."

Що може бути кращим, ніж подорожувати потягом? Навколишнє життя проминає перед тобою розміреною течією. А ти їдеш… Не зчулась, як настав час виходити. Потяг зупинився неподалік невеличкого кафе «Зупинка». Зайшла трохи зігрітись і зайняла маленький столик  у кутку. Біля прилавка стоять дві жінки: одна неймовірно гарна, а інша – схожа на бешкетницю, навіть погляд у неї особливий… грайливий. Біля столика порається гарний юнак. Намагаюсь не звертати уваги на його досить помітну ваду – в нього немає руки. Але ця обставина аж ніяк не перешкоджає йому так вправно господарювати! Навколо мене голосно, всі щось обговорюють, хтось забагато сміється, з вигляду шериф. Питаю, що ж мені порадять на обід. «Я вам раджу скуштувати смажених зелених помідорів з хрусткою скоринкою, що готує наша Онзелл, неперевершена страва! А наше барбекю, яке робить Великий Джордж, найкраще у всьому штаті. Закладаюся, ви такого ще не куштували. А на десерт можна випити кави з нашим фірмовим лимонним пирогом» - чую у відповідь. Мені приносять замовлення, і я поринаю в неймовірну країну ароматів. Як же смачно все виглядає! Запевняю, це мій найкращий обід…

"Рекомендують діти..."

У наш час є багато дітей, які не мають дитинства. Що таке взагалі дитинство? Для мене - це прогулянки на вулиці разом з сусідськими дітьми або друзями, гра в м’яча, квача, хованки. А особливо – літні поїздки у село до бабусь та дідусів.

Та зараз, у дітей не таке дитинство. Вони проводять його за комп’ютерами, гаджетами, граючи у всілякі ігри. Неможливо відірвати дитину від тієї дурнуватої штуки без кнопок. А якщо відняти – завередує. Як то кажуть: «Чим би дитя не тішилось, аби не плакало».

"Читачі рекомендують..."

Маска Володимира Лиса – то приклад якісної літератури легкого жанру.  В цьому історичному авантюрному романі є і таємничий розбійник у масці, і кохання, і переслідування, і карколомні долі… Тобто, гортаючи його сторінки, ви точно забудете про сум, час  і, при цьому, трохи відпочинете від буденності.

Але, що найголовніше для мене, попри всю свою легкість і розважальність, книга все ж таки є серйозною і, повторюся, якісною. На жаль, сьогодні книжковий ринок насичений так званими історичними романами,  в яких дія відбувається у визначену епоху тільки тому, що це дозволяє одягнути на героїню гарну сукню з криноліном, а героя стукнути в бійці канделябром, що дістався у спадок від батька-графа. На цьому вся історична автентичність такого твору, на жаль, закінчується, нерідко разом і з літературними перевагами.

"Письменники рекомендують..."

Детективів за своє життя перечитала чимало, особливо в юності, тому відверто скажу: не думала, що чимось здивуюсь, беручись читати цю книжку. Була впевнена, що ще в першій третині, максимум до половини - точно знатиму, хто вбивця. Та помилялась! Авторці таки вдалося здивувати.

"Бібліотекарі рекомендують..."

А ви вже читали новий бестселер, що став книгою № 1 у багатьох країнах світу? Не будемо поринати у суть поняття «бестселер», бо то взагалі окрема тема, але варто про це знати, перш ніж визначити чи справді ця книга аж така класна. Робін Шарма є одним з найвідоміших в Америці фахівців з питань лідерства. «Об'єднавши західні стратегії досягнення особистої ефективності і максимальної працездатності з віковою мудрістю вдосконалення розуму, тіла і духу, він уже допоміг тисячам людей підвищити якість життя» - саме так пишуть про  міжнародно визнаний авторитет в області мотивації, осягнення секретів лідерства та розвитку особистості. Його книги стали настільними у багатьох політичних лідерах.