"Письменники рекомендують..."

Для мене ця книга – особлива. Можливо, тому, що пронизлива любовна історія, описана в ній, співзвучна з моїми особистими внутрішніми станами, настроями, потребами, якщо хочете. Десь нагадує мені власні історії, писані десь глибоко в душі. Саме ТАКОЮ має бути історія Кохання: справжньою, яскравою, фантастичною і вирáзною, безмежно глибокою і потужною; довжиною у Вічність…

"Читаємо дітям..."

“Він складає монетки стосиками по шість,

(далі рахувати він не вміє),

тоді кожен стосик цьомає і кладе у сейф…”

з Листа Малого вовчика батькам, (про Нюхлю).

Іан Вайброу - англійський дитячий письменник. Українською серію його книжок про “Малого Вовчика” у 2012 році видало “Видавництво Старого Лева”. Серія складається з п’яти книг: “Капосна книжка Малого Вовчика”, “Геройська книга Малого Вовчика”, “Школа привидознавства Малого Вовчика”, “Малий Вовчик - лісовий детектив”, “Піратська книга Малого Вовчика”. Купувала я перші три для своєї малої (шестирічної) племінниці.

"Читачі рекомендують..."

Якщо ви шукаєте книгу, яка захопила б вас з перших абзаців так, що шкода було б лягати спати, не дочитавши, і, при цьому,  не забувалася після прочитання, залишаючи післясмак і багацько тем для розмірковування, то «Vita Nostra» Дяченків – однозначно те, що треба.

"Бібліотекарі рекомендують..."

Я мала честь прочитати цю книгу ще до її офіційного «народження». А сталося це так. В мій кабінет влетіла руда дівчина (такою зазвичай зображають осінь на картинках для дошкільників) і з порога почала закидати питаннями. Я трохи зависла: у мій кабінет періодично влітають, заходять і несміливо просочуються різноманітні митарі, митці й мисткині – тримаючи в руках  найдорожче – творчий доробок, першу вистраждану книгу на газетному папері, густо оздоблену небом, квітами й рушниками. Під обкладинкою «найдорожчого» найчастіше містяться вірші – про Кобзаря, калину й Україну, «жизнєнна» поезія (рідше, проза), яка дуже подобається родичам митця, але кульгає на все, на що кульгати можна: зміст, риму, ритм й естетичні почуття читачів. І попри те, що переді мною ветеран, громадський активіст, заслужена вишивальниця, або мати-героїня й дуже приємна людина, я не можу презентувати таку книгу широкому загалу. Тому ексцентричній відвідувачці я не дуже здивувалась і приготувалась «тримати оборону».

"Читачі рекомендують..."

Можливо, в цьому світі ти всього лише людина, але для когось ти — весь світ.

(Г. Г. Маркес)

У кожного з нас життя минає в повсякденні, не зачіпаючи глобальної історії. Робота, сім'я, друзі, розваги та хобі – це є в кожному житті, середньостатистичному та, часом, сірому. Більшість людей далекі від формування майбутнього міста, країни, світу. Тьмяно, буденно та нецікаво – скажете ви? Сесілія Ахерн категорично відповість: «Ні!»

«...Світ сповнений дивовижних людей і у кожного з них своя історія, але більшість із них навіть не підозрюють, наскільки цікаві їхні історії».

"Бібліотекарі рекомендують..."

Багато хто пам’ятає, з яким захопленням я поглинала трилогію Айн Ренд «Атлант розправив плечі» і переглядаючи відгуки інших читачів на роман, я вичитала, що трилогія Ренд дуже схожа на «Трилогію бажання» Драйзера. Дочитуючи Ренд, я уже знала, що хочу прочитати Драйзера, але руки до його роману дійшли аж влітку.

"Бібліотекарі рекомендують..."

“Доведи, що ти людина”

“Ми живемо у жорстокому світі,

а покликання літератури -

чесно показати цю жорстокість ”

Ярослав Мельник

Про цю книжку я багато чула. Здебільшого що це книга-шок, що її треба читати всім, що вона жорстка, що вона сильна, що вона в рейтингах, що… Багато всього в такому ж дусі і про неї і про автора. Зрозуміло, що коли з усіх боків так наполегливо поступає інформація про якусь книжку - важко стриматися. Я, не дивлячись на те, що зазвичай дуже стримано ставлюся до піару у книгочитанні і для мене не є аргументом: “Це бестселер” або “Це всім подобається”, взялася читати цю книжку. Бо тут, наче, не стільки піар, скільки відгуки були, враження, авторитетні думки. Принаймні я так себе втішала.

"Письменники рекомендують..."

Зізнаюсь: лише віднедавна навчилась отримувати насолоду від поезії (все більше у прозі кохаюся). Знала лише, що поезію не обов’язково розуміти: її потрібно відчувати. Тепер випала нагода прочитати збірку інтимних поезій Олександри Григорчук «Femme Watcher» («femme» – жінка, «watcher» – знавець, дослідник, спостерігач).

"Письменники рекомендують..."

Це – чи не перша книжка, яку читала, знаючи наперед сюжет: «Не йди» - один із моїх улюблених фільмів, з рубрики «не на один раз». Більше того: з упевненістю скажу, що фільм не гірший від книжки, читаючи – мовби переглядала фільм. Звісно, деякі відмінності є, проте вони незначні й цілком виправдані. Мабуть, тут відіграли роль близькі стосунки авторки Марґарет Мадзантіні та режисера Серджіо Кастеллітто, котрий з повагою поставився до творіння своєї дружини, знявши за її книжкою блискучий фільм, ще й самому зігравши в ньому головну роль.

"Читачі рекомендують..."

“Не важливо, чи здійсниться ваша мрія.

Важливо, що мрія взагалі є

і вона допоможе вам зробити перший крок”

На початку 2015 року світ побачило творіння Девіда Духовного (того, що Фокс Малдер) – книжечка «Свята корова» (Holy Cow). Чи могли б ви подумати, що безстрашний агент Малдер, окрім як виловлювати прибульців, знайде час ще й на написання книжки? А знайшов, написав… І я, як фанатка Духовного і вічно голодний книжковий хробак просто не змогла пройти мимо і не купити цю книженцію. Я читала в словацькому перекладі, українською, на скільки то мені відомо, книжка не перекладалася. Але, маю таку думку, що якщо знайдете в оригіналі – то навіть при середніх знаннях англійської зрозуміти написане на мало би бути важко. Для заохочення отут  є сайт книжки, де можете послухати уривок у виконанні самого автора.