"Бібліотекарі рекомендують..."

«Голодні ігри». Нашуміло, задовбало, мабуть, бачили всі. Я не бачила. Хочу сама ознайомитись, а потім вже хай режисер розжовує. Скрупульозна я. Почитаю, думаю, через що усі переказилися. Така, виявилось, цікава книжка, третю частину дочитую – відірватися не можу. І навіть не розумію, чого. З перших сторінок якось одразу занурюєшся в цю історію й далі женеш, щоб скоріше дочитати. Я почала з другої книжки, потім першу прочитала, тепер третю дочитую. Нормально. На Канта з Гегелем, звичайно, не тягне, - й Героям Слава! Надрозумне я зараз читати не хочу. У мене щойно сесія завершилась. Я цією книжкою стрес успішно знімаю.

"Бібліотекарі рекомендують..."

Якщо ви із задоволенням прочитала бєлорський цикл Ольги Громики, тож, я впевнена на сто відсотків, вам прийдеться до смаку її дилогія: “Год крысы. Видунья”, “Год крысы. Путница”. Якщо ви ще не читали бєлорський цикл Ольги Громико - ви багато втратили, та все одно отримаєте масу задоволення від дилогії Ольги Громико “Год криси”.

"Рекомендують діти..."

Я прочитала книгу Ольги Громыко, написанную в соавторстве с Андреем Улановым “Плюс на минус” по критерию “Книга из проекта: Читай! Формат не имеет значения”. Мне кажется, это самая лучшая книга Ольги Громыко. И читается она на одном дыхании.

"Бібліотекарі рекомендують..."

Далеке майбутнє, де немає місця кольорам, існує лише сірий, сіренький і дуже сірий. Тут немає війн, хвороб, злиднів. Тут кожен має свою «ячейку в обществе», де поняття «немає їжі» ніхто не пам’ятає, де відчуття провини ніколи не існує. Це ідеальне суспільство із рядом встановлених життєвих принципів та норм, і ніхто навіть не думає їх змінювати, адже ніхто не пам’ятає, навіщо це робити і що це взагалі можна зробити.