"Читачі рекомендують..."

Можливо, в цьому світі ти всього лише людина, але для когось ти — весь світ.

(Г. Г. Маркес)

У кожного з нас життя минає в повсякденні, не зачіпаючи глобальної історії. Робота, сім'я, друзі, розваги та хобі – це є в кожному житті, середньостатистичному та, часом, сірому. Більшість людей далекі від формування майбутнього міста, країни, світу. Тьмяно, буденно та нецікаво – скажете ви? Сесілія Ахерн категорично відповість: «Ні!»

«...Світ сповнений дивовижних людей і у кожного з них своя історія, але більшість із них навіть не підозрюють, наскільки цікаві їхні історії».

"Письменники рекомендують..."

Скільки випробувань може витримати людина? І головне: навіщо вони, ці випробування? Чому ми не можемо просто спокійно жити і бути щасливими? Власне, деякі так і живуть. А от деякі – все своє життя долають все нові й нові перепони, звідусіль щільним кільцем їх оточують якісь постійні проблеми і нещастя. Чому так? Може, це карма? Чи ж людина сама їх притягує до себе? Питань більше, ніж відповідей. Як то переважно буває в житті...

"Бібліотекарі рекомендують..."

Продолжаю историю о тех книгах, которые являются совсем не такими, какими кажутся на первый взгляд. Ранее уже я упоминала о творчестве немецкой писательницы Сары Ларк, в особенности о её романе «Лазурные берега». Я не остановилась на прочитанном, уж больно меня затронула тема рабовладения. Очередная книга Сары Ларк «Земля белых облаков» продолжает тему рабства и открывает новый этап жизни женщины, сильной и вольной, женщины, которая не поддаётся общественным уговорам.

"Письменники рекомендують..."

Із чим я змогла би порівняти прозу Галини Пагутяк? Для мене це – як велика скриня зі скарбами. Відкриваючи її, дістаю щораз новий, щораз інший скарб. Дістаю поволі, без будь-якої послідовності, навмання. І щораз кожен наступний дарує мандрівку – особливу, цікаву, неповторну.

Кожен скарб – це цілий Світ. Ба навіть кілька світів.