

"Бібліотекарі рекомендують..."
Далеке майбутнє, де немає місця кольорам, існує лише сірий, сіренький і дуже сірий. Тут немає війн, хвороб, злиднів. Тут кожен має свою «ячейку в обществе», де поняття «немає їжі» ніхто не пам’ятає, де відчуття провини ніколи не існує. Це ідеальне суспільство із рядом встановлених життєвих принципів та норм, і ніхто навіть не думає їх змінювати, адже ніхто не пам’ятає, навіщо це робити і що це взагалі можна зробити.
"Бібліотекарі рекомендують..."
Смерть на брудершафт Бориса Акунина - це роман-кино, цикл повістей, пов’язаних між собою героями. Фон Перша світова війна. Протистояння російської та німецької розвідок. Аби надавати будь-які рекомендації, неможна розглядати якусь частину окремо. Лише у купі із іншими частинами. Усі десять повістей працюють на одну ідею: смерть на брудершафт, гра, яку розігрує кожна країна-учасниця першої світової війни. Гра, в якій є лише одна мета - отримати перемогу будь-якою ціною. Гра, в якій, при таких умовах, переможця просто нема. Нема країни переможця, нема героя літературного твору, що переміг, нема людини, тієї, що була й мала бути до того, як почалася війна.
Не "Бібліотекарі рекомендують..."
«Вінок – це лінія долі. У нього можна вплести будь – яке майбутнє. Яке створиш , таке й матимеш, сплітай його з любов’ю».
Головна героїня Мирослава, красива, талановита дівчина родом з загадкових та неймовірно красивих місцин Карпат. Батьки дівчини лікарі, але не прості. Вони лікарі-знахарі, які допомагали лікувати людей за допомогою трав, які власноруч і збирали. З цим і пов’язане не просте та загадкове народження дівчини…
"Бібліотекарі рекомендують..."
Кожен має маму, а мама має свою маму, а ми ж діти матері маємо її….
Жінку із посрібленими косами, зажуреним, теплим поглядом – бабусю, бабуню, бабцю.
Володимир Лис, все своє дитинство провів із «видатною», «геніальною людиною». – Пелагеєю Тимофіївною Кусько. Усім хто хоче відчути смак дитячих років, подих повітря із справжнісінького села на Поліссі негайно слід звернутись до його споминів про життя. Впевнена, що саме під впливом бабусиних говірок і закралось оте бажання писати.