"Бібліотекарі рекомендують..."

“Заглавие “Имя розы” возникло почти случайно и подошло мне, потому что роза как символическая фигура до того насыщена смыслами, что смысла у нее почти нет…

Название, как и задумано, дезориентирует читателя. Он не может предпочесть какую-то одну интерпретацию.

Желал я этого или нет, но возникла загадка. Ничего не могу объяснить, хоть и понимаю, что тут зарыт некий смысл (а может быть, несколько).

Заметки на полях «Имени розы»”

"Бібліотекарі рекомендують..."

“Дивні й неспокійні люди приїжджали до міста звідусіль, ходили вулицями, видно було, що звичайне, цивільне життя не для них, що воно їх пригнічує і позбавляє енергії, їм чим більше побутової істерії, тим зручніше, це був їхній час, вони на нього чекали все своє життя. Лишалося тільки за них порадіти”.

Сергій Жадан. “Anarchy in UKR”

Не "Бібліотекарі рекомендують..."

- Знаєш,- сказала якось Сонтаринка. Я, ще як зовсім малою була, вигадала свою власну країну.

- Всласну країну?- здивувалась Даза.

- Так . І назвала її Країна Ніжності. У ній були всі щасливі…

Володимир Лис.  «Країна гіркої ніжності»

Прочитала книгу «Країна гіркої ніжності» Володимир Лис.

Життя трьох жінок, три долі, три покоління. Кожна з них відчула, що таке горе, біль, розпач та зрада…

"Бібліотекарі рекомендують..."

Які обставини змушують молоду студентку Майку покинути велике місто, на підкорення якого рік тому було кинуто всі сили, вкрасти в подруги останні гроші й купити халупу на покинутому хуторі? Аж хазяїн помешкання щиро дивується і жаліє дівчину, яка придбала цей непотріб.

Що змусило її тікати? Зрада, передчуття смерті чи біль у животі, який ні на хвилину не вщухає? Для чого вона приїхала сюди? Щоб знайти душевний спокій чи тихо померти в нетопленій хаті, щоб свідком цьому став лише самотній крук на дикій груші?