"Читачі рекомендують..."

Ця книга не схожа а ні на історичну епопею  «Століття Якова», а ні на авантюрний історичний роман «Маска». І це одночасно недолік і надбання. «Країна гіркої ніжності» не має флеру легенди, романтичного присмаку історичної туманності, натомість вона має смак правди, часто гіркої, і, навіть,  огидної. Тому я розумію, чому ця книга може не подобатися тим, хто в захваті від інших творів Лиса. Вона може видатися занадто різкою і жорстокою, як хірургічна операція.

"Бібліотекарі рекомендують..."

Обрати книгу для відгуку, виявляється, непросто. Я вже кілька тижнів тяжіла цією ідеєю – взяти участь у проекті «Читай – формат не має значення!», починала писати, але вордівські файли зручно влягалися на кладовищі жорсткого диску. Розповідаючи про свої улюблені книги я відчувала, що залишаю їх беззахисними перед критикою. Все одно що покинути малих дітей на поталу чужому смаку. Адже кожна книга яка вразила мене, ставала мені рідною і я відчувала своїм обов’язком подбати про те, щоб її прочитали люди, яким вона також зможе стати близькою.  Отож, першою пробою у написанні відгуку стала книга Олексія Волкова «Лікарня на відлюдді». Просто лікарям не звикати до критики, вони стресостійкі.

"Бібліотекарі рекомендують..."

Що може бути кращим, ніж подорожувати потягом? Навколишнє життя проминає перед тобою розміреною течією. А ти їдеш… Не зчулась, як настав час виходити. Потяг зупинився неподалік невеличкого кафе «Зупинка». Зайшла трохи зігрітись і зайняла маленький столик  у кутку. Біля прилавка стоять дві жінки: одна неймовірно гарна, а інша – схожа на бешкетницю, навіть погляд у неї особливий… грайливий. Біля столика порається гарний юнак. Намагаюсь не звертати уваги на його досить помітну ваду – в нього немає руки. Але ця обставина аж ніяк не перешкоджає йому так вправно господарювати! Навколо мене голосно, всі щось обговорюють, хтось забагато сміється, з вигляду шериф. Питаю, що ж мені порадять на обід. «Я вам раджу скуштувати смажених зелених помідорів з хрусткою скоринкою, що готує наша Онзелл, неперевершена страва! А наше барбекю, яке робить Великий Джордж, найкраще у всьому штаті. Закладаюся, ви такого ще не куштували. А на десерт можна випити кави з нашим фірмовим лимонним пирогом» - чую у відповідь. Мені приносять замовлення, і я поринаю в неймовірну країну ароматів. Як же смачно все виглядає! Запевняю, це мій найкращий обід…

"Читачі рекомендують..."

Маска Володимира Лиса – то приклад якісної літератури легкого жанру.  В цьому історичному авантюрному романі є і таємничий розбійник у масці, і кохання, і переслідування, і карколомні долі… Тобто, гортаючи його сторінки, ви точно забудете про сум, час  і, при цьому, трохи відпочинете від буденності.

Але, що найголовніше для мене, попри всю свою легкість і розважальність, книга все ж таки є серйозною і, повторюся, якісною. На жаль, сьогодні книжковий ринок насичений так званими історичними романами,  в яких дія відбувається у визначену епоху тільки тому, що це дозволяє одягнути на героїню гарну сукню з криноліном, а героя стукнути в бійці канделябром, що дістався у спадок від батька-графа. На цьому вся історична автентичність такого твору, на жаль, закінчується, нерідко разом і з літературними перевагами.