"Письменники рекомендують..."

Детективів за своє життя перечитала чимало, особливо в юності, тому відверто скажу: не думала, що чимось здивуюсь, беручись читати цю книжку. Була впевнена, що ще в першій третині, максимум до половини - точно знатиму, хто вбивця. Та помилялась! Авторці таки вдалося здивувати.

"Бібліотекарі рекомендують..."

А ви вже читали новий бестселер, що став книгою № 1 у багатьох країнах світу? Не будемо поринати у суть поняття «бестселер», бо то взагалі окрема тема, але варто про це знати, перш ніж визначити чи справді ця книга аж така класна. Робін Шарма є одним з найвідоміших в Америці фахівців з питань лідерства. «Об'єднавши західні стратегії досягнення особистої ефективності і максимальної працездатності з віковою мудрістю вдосконалення розуму, тіла і духу, він уже допоміг тисячам людей підвищити якість життя» - саме так пишуть про  міжнародно визнаний авторитет в області мотивації, осягнення секретів лідерства та розвитку особистості. Його книги стали настільними у багатьох політичних лідерах.

"Рекомендують діти..."

Я - людина творча і дуже люблю читати. Книги є невід'ємною частиною мого особистого та творчого життя. Усе моє життя - цілий роман. Але скрізь, навіть у читанні книжок, існує творча криза. Як ось у мене. Останнім часом, я дуже хотіла прочитати бодай якусь книжку, але усе не виходило. Змінювала книги, як рукавички, навіть не дочитавши й до середини.

Та одного разу, коли я вкотре прийшла до бібліотеки за черговою книгою, мені порадили обрати щось із сучасності. Взагалі-то я прихильник класики, але, чом би й ні - я вирішила спробувати.

"Бібліотекарі рекомендують..."

Усім давно відомо, що є автори, яких хочеться читати, а є такі автори, яких хочеться перечитувати. З цього випливає достатньо розумний висновок: якщо вже й купувати книги, то лише ті, які ти будеш перечитувати. Моє «таємне кохання» до творів Макса Кідрука стало поштовхом до купівлі його книжок. Ось нещодавно придбала таку собі TravelBook «Подорож на Пуп Землі», що, безумовно, не залишила мене байдужою.

Я ніколи не любила подорожі, точніше не проявляла ніякого бажання стрімголов залишити все і поїхати світ за очі. Може це й не дивно, адже я ніколи не бувала в таких місцях, куди хочеться постійно повертатися. Я навіть не уявляю себе, подорожуючою у мовчазних горах або пекучих джунглях, де тебе з насолодою будуть поїдати грізні москіти. Такі необережні подорожі наводять жах на людину, що не призвичаєна до подібних умов життя.