

"Читачі рекомендують..."
Я довго підходила до цієї книги, але очікування було того варте. «Століття Якова» я б порівняла з килимом, де на фоні крупних, іноді навіть дуже яскравих, таких, що ріжуть око, взорів, тчеться орнамент життя звичайнісінької і, водночас, такої незвичайної людини.
Століття Якова починається на Поліссі на початку минулого століття і триває до сьогодення. Очима Якова ми бачимо Україну спочатку польську, потім радянську, відчуваємо вибухи війни, зрад, горя. Але, як на мене, основне в цій книзі як раз не горе-зрада, а кохання і любов до життя пронесене крізь всі роки. Як сказав один з героїв книги:
Кляте життя. Але й таке, що мусово за нього триматися. (…) Щоб не було, а триматися тре’. І грати на чим пупало.
"Бібліотекарі рекомендують..."
Можливо, ми потрапляємо в пекло
не за ті вчинки, які зробили.
Можливо, ми потрапляємо в пекло
за вчинки, які не зробили.
За справи, які не довели до кінця.
Чак Поланік
Після книги «Жорстоке небо» в мене виникло дивне відчуття, скоріше потреба припинити читати книги Макса Кідрука. Можливо, річ в тому, що остання книга вже не викликала в мене потрібних читачеві емоцій, а можливо й те, що, як то кажуть, начиталась… Але, хочеться сказати, що перша частина роману «Бот» мене вразила…Такий треш… Не бачила перешкод для прочитання сиквелу. Тож, сподіваючись на подібні враження, я взялась до прочитання.
"Бібліотекарі рекомендують..."
“Реалізм крізь дива”
"До того ж у неї з'явилася вада.
Вона втратила терпимість
до поверховості й примітивізму"
“Крізь безодню до світла” - друга книжка сучасної української авторки. І, як на мене, назва ідеально відповідає суті та сюжету. Заклик до дії. Шлях. Нічого нав’язливого. От тільки сидіти і чекати - то точно не варіант. “Крізь безодню до світла” - це уривчасті історії, які, тим не менш, складаються у єдину цільну книгу. Бо правдиві та відверті. Різність фокалів робить її більш об’ємною та багатогранною. Починаєш вірити у реальність персонажів, адже вони виступають, як є. Із своїми вадами та недоліками.
"Бібліотекарі рекомендують..."
Любі мої, ті, кого встиг захопити попередніми творами Макс Кідрук, тримайтесь, а ті ж, хто ще не знайомий з його творчістю, не зможуть зрозуміти автора повністю. На презентації книги «Бот 2. Гуаякільський парадокс» минулого року в Миколаєві Макс анонсував вихід своєї нової книги з неймовірно відвертою назвою «Зазирни у мої сни». Демонстрація буктрейлера, який на мій погляд, виявився шикарним, викликала в мене неоднозначні емоції, і в голові одразу постало питання «що сталось з автором?». Одразу ж помітила, що «такого» не очікував ніхто.