Menu

project UBA

 

"Бібліотекарі рекомендують..."

 

Трапляється так, що закривши, одну кімнату в помешканні, ми закриваємо усі ті спогади, що там поселилися, що жили там із нами; ми закриваємо, таким чином,  свою пам’ять, те, що хочемо забути… але чи врятує це  нас від переживань, чи, можливо, разом із спогадами ми закриємо усе своє подальше життя?

Опубліковано в Відгуки
Четвер, 14 квітня 2016 23:03

Андрій Кокотюха - “Червоний”

 

"Бібліотекарі рекомендують..."

 

“Все заради людини, все на благо людини”

(лозунг радянських часів)

Червоний пана Андрія - це книжка на яку вже не скажеш легке чтиво. Ця книжка з розряду книжок, які треба читати, аби ніколи навіть думки не допустити, аби борони боже, не сказати уголос: “Таку страну по… (даруйте) профукали!” Ця книжка має бути введена у шкільну програму, аби у нашої молоді, народжених в Україні, серед тих, хто не бачив отого “щасливого” совєцького дитинства, не було охочих повернутися до “великої” держави.

Опубліковано в Відгуки

 

"Бібліотекарі рекомендують..."

 

«…Я спробував пояснити батькам, що життя — таки дивний дарунок. Спершу ми перебільшуємо: вважаємо, що подароване нам життя вічне. Згодом ми ним легковажимо, нам здається, що воно пусте, надто коротке, ми майже готові позбутися його. Нарешті ми усвідомлюємо, що це — не дарунок, а лише позика. Тоді ми намагаємося заслужити його…»

Є книги, прочитати які має кожен. Прочитати, для того, щоб осмислити своє буття, своє відношення до близьких, свої сумніви і свої надії.  Щоб відчути своє місце в цьому Житті. Для того, щоб зрозуміти, яке, насправді воно коротке та крихке… Саме до таких книг і відноситься повість Еріка-Еммануеля Шмітта «Оскар і рожева пані».

Опубліковано в Відгуки
Неділя, 20 березня 2016 11:38

Генрі Лайон Олді - “Лялькар”

 

"Бібліотекарі рекомендують..."

 

“Чини опір, якщо зможеш!”

“Будьте так ласкаві, скажіть нам заздалегідь,

що ми маємо робити у наступну мить:

плакати чи сміятися?”

Г.Л.Олді - Лялькар.

Що мене захоплює у цьому авторському дуеті? Так, саме захоплює! Це те, що, починаючи читати, ти від початку потрапляєш у якийсь класичний, сталий сюжет, настроюєшся на нього, вже починаєш прикидати, як дії розвертатимуться далі, весь такий упевнений, що розгадав намір авторів, а тут бах, тобі у маківку, автори перегортають усе з ніг на голову! Та, яке там на голову? Взагалі усе перегортають так, що сидиш ошелешений і не віриш, що оце так можна було вивернути. Та взагалі, що оце так можна було вигадати!

Опубліковано в Відгуки