"Письменники рекомендують..."

Із прозою Степана Процюка я познайомилась років два тому. Прочитала, здається, всі його романи. З цікавістю: вони були для мене відкриттям, бо в сучасній літературі такої прози досі не зустрічала. Це жорстка чоловіча проза, пронизана правдою життя і алегоріями, із вкрапленням натуралістичних сцен і обов’язковою любовною лінією. Той час читання прози Процюка пам’ятаю: мала тоді багато роздумів над сенсом життя і багато химерних снів, які були спровоковані прочитаним.

"Вчителі рекомендують..."

«Якось один радянський чоловік… зненацька натрапив у згустках буржуазних радіошумів на дивне слово. Голодомор. «Чого лиш не понавидумують!» – вирішив собі той радянський чоловік. – Що значить голодомор? Ніхто нікого не морив. Врожаю не було по всій державі, от дехто від недоїдання хворів. Життя було нелегке, тут погодитись можна… Таке придумати – голодомор!»…

Роман Наталки Доляк «Чорна дошка» - це чорна, страшна, голодна та незабутньо-моторошна сторінка нашої історії.

"Бібліотекарі рекомендують..."

Майже у будь-якій ситуації нам здається, що ми робимо все правильно. Особливо, якщо наш вчинок опирається на певні факти чи ситуації, очевидцями яких ми були. Тут запускається якийсь егоїстичний та самонадіяний механізм, який відключає можливі сумніви – ми правильно розсудили ситуацію, тільки ми можемо прийняти справедливе рішення, і тільки ми можемо його втілити в життя. Показать полностью. Цей механізм неймовірно потрібен – без нього не було б жодних рішучих кроків та дій, які вимагають ризику. Але інколи ця самонадіяність не дає нам змоги тверезо поглянути на ситуацію та зрозуміти, що ми врешті-решт зовсім не праві.

"Читачі рекомендують..."

«…був час, коли мені страшенно докучав чорт…

Так чи сяк, а більше його не приносило.

І він не заважав мені рити нори в часі…»

Книжка відомої білоруської письменниці Наталки Бабіної, проте українки.

Якщо чесно, взявшися за цю книжку, ні з назви, ні з обкладинки, ні з першого розділу (частинку якого зацитовано вгорі), ані навіть з анотації я і близько не здогадувалася про що ж ця книжка буде. Містика? Пригодницьке щось? Триллер? Детектив? А тут всього по трохи намішано, навіть про любов трішки є. Прочитала на одному диханні, як то кажеться… навіть інші книжки, що були на той час в процесі читання, закинула. І зараз я вам розкажу, чому мене ця книжка так захопила.