"Бібліотекарі рекомендують..."

Прочитала книжку давненько. Все не складалося за відгук сісти. Взагалі назву тут варто розширити до пояснення, що відображено на самій обкладинці: “14 історій, розплутаних славетним детективом Іваном Карповичем Підіпригорою, і записаних Владиславом Івченком”. І тоді точно у мене у заголовок нічого не вміститься. Тож, аби таки розпочати, скажу, що це своєрідний ретродетектив, що складається з окремих історій. Історії пов'язані між собою хронологією та головним героєм. Є послідовними, ну майже завжди. А чому своєрідний? О, на те є багато причин, на мій погляд. Але про те трохи згодом.

"Бібліотекарі рекомендують..."

Книга Івана Дзюби «Є поети для епох» розповідає про життя і творчість Ліни Костенко. Інтерв’ю з Ліною Костенко вважаю найбільшим досягненням книги. Те, що вона розповіла, не тільки збагачує уяву про сутність людського життя, а й надає можливість глибше зрозуміти і оцінити її поезію. Текст книги насичений віршами, які є перлинами світової поезії та торкають найпотаємніші струни в душі кожної людини незалежно від її літературних уподобань.

"Бібліотекарі рекомендують..."

Ця книга обов’язкова для прочитання усім тим, хто придумує або постить у соцмережах всілякі ванільні цитати типу "Еслі любіш – атпусті", "Еслі би любіл – не атпустіл", "І вообщє, атпускать тяжело". Після роману такі люди повидаляють увесь подібний брєд зі своїх профілів і взагалі ніколи не будуть заікатись на цю тему.

"Бібліотекарі рекомендують..."

«Любов – є життєдайний вогонь у душі людини. І все, що створено людиною під впливом цього божественного почуття відзначено печаттю життя і поезії».

Ці рядки належать геніальному Тарасу Григоровичу Шевченку. Я рекомендую вам прочитати книгу, яка допоможе дізнатися більше  про характер і долю великого поета, проникнути у найпотаємніші куточки його складної і своєрідної душі. Це – книга Юрія Ковтуна «Тарасові музи». У ній розповідається про сердечні  почуття Тараса Григоровича, про жінок, що надихали його на створення невмирущих творів.

"Бібліотекарі рекомендують..."

Хочу поділитися своїми враженнями про книгу Левка Лук'яненка «Від хохла до українця». Наприкінці минулого року в Науковій бібліотеці Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка відбулася значна подія: студентство, викладачі, співробітники мали нагоду зустрітися з легендою України - Левком Лук'яненком. Ця Людина – втілення Сина Божого, бо як інакше можна пояснити, що він, будучи засудженим до смертної кари, відсидівши 27 років політв’язнем, міг вціліти і не просто вціліти, а продовжити боротьбу за Україну аж до нині.

"Письменники рекомендують..."

Ця книжка випадково потрапила мені до рук і я страшенно рада цьому. Цікавезний, захопливий, добре продуманий сюжет, в анотації зазначений як історико-містичний детектив. Таємниця, оповита інтригою та потужним містично-загадковим шлейфом. Чим далі – тим все важче було випустити книжку з рук, аж доки не перегорнула останню сторінку.

"Бібліотекарі рекомендують..."

Крістофер не любить жовтий і коричневий кольори, не любить, коли його торкаються, не любить, коли різні страви на тарілці дотикаються одна до одної, не любить, коли в одному місці скупчується велика кількість людей…

"Бібліотекарі НЕ рекомендують..."

"Третя імперія": рецепт світового щастя від Російської імперії"

“Проблема кожної утопії - це те, що нормальній живій людині її опис здаватиметься справжнім пеклом” (Мартін Еміс)

Книга Михайла Юрьєва “Третя імперія. Росія, яка повинна бути” стала для мене чимось із серії “Прочитати, щоб знати”. Знати, чим дихає значна кількість східних “родичів”. Знати, що могло би бути з Україною. Знати, чого я точно не бажаю світові.

"Бібліотекарі рекомендують..."

Довго думала, яку ж книгу обрати і тоді до рук мені потрапила «Байстрючка». Тема твору дійсно дуже актуальна, адже в наш час багато дітей росте без батьків, розлучення тільки зростають. Одружився – розійшовся – байстрюки. І все ж таки це не привід називати цих дітей байстрюками. Це діти обділені любов’ю, увагою, але вони заслужують жити та радіти життю.

"Бібліотекарі рекомендують..."

Гарна обкладинка і заворожуюча назва ще не запорука успіху...

Коли я прочитав твір А. Кокотюхи "Осінній сезон смертей", мені одразу захотілося чогось нового і такого ж гарного. Тоді на очі і потрапила ця книга. Прочитавши опис і один із уривків - одразу захотілося її придбати. Також сподобалася обкладинка і сама назва, та і Гаська Шиян - сучасна українська письменниця. Замовив і з нетерпінням чекав той день, коли вона прийде. Отримавши, відразу кинувся читати, чесно кажучи із великим сподіванням на те, що даний роман буде не гіршим, ніж попередній твір прочитаний мною ( роман А. Кокотюхи). 
І ось, що я скажу…