"Бібліотекарі рекомендують..."

Цю книгу я прочитала за дві години. Повчальна історія Кейна не залишила мене байдужою, тому, надіюсь, сподобається і вам.

Випадкова зустріч двох абсолютно різних людей, яких об’єднало сильне  почуття; але невже для того щоб їм бути разом потрібно убити «лишнього» у цьому трикутнику?

"Бібліотекарі рекомендують..."

Яскравий приклад

Ця книга – яскравий приклад, як можна поєднувати те, що на перший погляд, взагалі не поєднується. Американський нотаріус, який пливе з експедицією Тихим океаном; композитор-початківець, який намагається знайти своє щастя, допомагаючи іншому пристарілому маестро складати музику; молода журналістка, яка розслідує історію, пов’язану з сучасною атомною електростанцією; невдаха-видавець, який потрапляє до притулку пристарілих і не може звідти вирватись; фабрикантка (штучно створена людина), яка зуміла «вознестись» (отримати людський інтелект та відчуття); козопас, який живе у постапокаліптичний період та приймає у своєму домі представницю іншого племені.

"Бібліотекарі рекомендують..."

“Совесть! Что совесть? Я сам ее делаю. Зачем же я мучаюсь? По привычке. По всемирной человеческой привычке за семь тысяч лет. Так отвыкнем и будем боги.”

Федор Достоевский. “Братья Карамазовы”

Мабуть, нема нічого складнішого, ніж писати враження від прочитання класичних творів. Адже, по-перше, вони вже є визнана класика і начебто не потребують анонсів, по-друге, про них стільки всього написано, що автора відгуку досить легко звинуватити у плагіаті. Та, взявши на себе зобов’язання участі у конкурсі, мушу писати.

"Бібліотекарі рекомендують..."

Довго трималася подалі від написання відгуків, закидаючи лише коментарі під чужими, радячи чи критикуючи ту або іншу книгу. Обіцяла, що колись таки і від мене дочекаються люди відгук, але все не збиралася з духом. І, нарешті, «лёд тронулся».

Причиною тому став цілковитий захват від прослуханої книги Бориса  Акуніна «Внеклассное чтение». Так-так, саме прослуханої, бо останнім часом надаю перевагу саме прослуховуванню книг: і часу вдосталь для цього, і приємно, знаєте, під гарний чоловічий голос гуляти, працювати або й засинати.

Отже, «прочитала» я книгу і, зрозумівши, що не пам’ятаю анічогісінько з читаних колись «Алтын-толобас’а» та «ФМ’а», вирішила прослухати усю серію про Ніколаса Фандоріна.

Не "Бібліотекарі рекомендують..."

Ще одна книжка (попередня – «Як мамі все встигнути»), яку можна використовувати на практиці і яка попала до мене теж випадково – я її спеціально не шукала,. Просто в книгарні вона аж просилася взяти її в руки і купити, бо була дуже яскрава, дуже дешева і мала дуже привабливу для мене назву «Проект Щастя». Авторка – американська журналістка Гретхен Рубін. Я читала словацькою, є російськомовне видання, українськомовного, на жаль, не знайшла.

"Бібліотекарі рекомендують..."

«Что это должен быть за человек, если он способен вспороть свою жертву ножом, облить кислотой, а потом вырезать внутренности и после этого расставить тарелки вокруг выпотрошенного тела?»

Ви заінтриговані?

Друга книга Джоан Роулінг під псевдонімом Роберт Гелбрейт швидко стала світовим бестселером (як і перша – «Поклик зозулі»).

Не "Бібліотекарі рекомендують..."

Почитати Кідрука мені радили вже давно, так що нарешті прийшла черга і на нього. Почала знайомство з автором з його дуже розрекламованої-розпіареної книжки «Бот». Автор – Максим Кідрук, молодий українець, та ще й жанр такий незвичний – технотрилер.

Отож про книжку: цікава, читається легко, сюжет динамічний і, попри те, що трохи передбачуваний, все одно цікавий «детальками». Загалом, читати було не нудно і книжковраження, в цілому, позитивні, але я так і не змогла визначитися для себе, чи вона мені сподобалася.

"Бібліотекарі рекомендують..."

Узагалі, я не дуже люблю фантазійність, але автор мене підкорив невимушеним та легким написанням твору, а також розумними та змістовними діалогами.

У розміреному та доволі спокійному житті Плаского світу в один момент усе пішло шкереберть: короля вбили, дитина та корона зникли, податки та незадоволення люду зросли.

"Бібліотекарі рекомендують..."

Якщо у сімейства є одна шафа, то у ній обов’язково має міститись хоча б один скелет. Якщо ж величезне сімейство хизується неймовірною кількістю шаф, то можна сміливо говорити про безкінечне число скелетів у них. Вони припадають пилом, про них згадують лише тоді, коли приходить час поповнити своєрідну шафову колекцію.

Але існують такі потужні скелети, про які майже неможливо забути. Ось саме такий трапляється у книзі Стіга Ларсона.

"Бібліотекарі рекомендують..."

Світ скупий на щастя…

(В. Лис)

У кожного із нас є своя країна… Країна мрій, країна любові, країна солодкої ніжності,  в якій дуже часто з’являється присмак гіркоти.

Володимир Лис у романі «Країна гіркої ніжності», як і в попередніх своїх творах, виступає знавцем людських душ, зокрема, жіночих; таких мінливих, перебірливих, відданих, щирих…

Три покоління –  бабуся, матір, донька. Три долі. Три трагедії. Три такі рідні, але водночас такі чужі жінки нарешті разом. Спогади минулих днів…