"Бібліотекарі рекомендують..."

Розпочинаючи читання цієї книги, я була впевнена, що вона переповнена моторошними перипетіями. І, справді, на початку книги автор зумів мене нашугати до такого стану, що мені було лячно залишатися одній в будинку. Але чим більше сторінок мною було прочитано, тим менше страху в моїй душі залишалося.

"Бібліотекарі рекомендують..."

Любов, приреченість і вода

Месопотамія – древня країна, що лежала серед вод Тигру і Єфрату. Або ж серед потоків Лопані та Уд. Або ж серед глибин Південного Бугу та Дніпра…. Взагалі, це не важливо, які ріки протікали поблизу Месопотамії. Головне, що протікали. Вода усіх рік, морів, океанів – це одне ціле, яке перетікає одне в одному і вічно збирає, вічно зберігає інформацію про долі людей, які коли-небудь проживали на будь-яких берегах. Вода – це генетичний код людства, який несе в собі усі нездійснені бажання та будь-які потужні емоції.

"Бібліотекарі рекомендують..."

Маленькое предисловие.

Насколько видно из отзывов проекта, каждый участник выбирает свой стиль написания. Я тоже решил не идти проторенным путем и написал не самую форматную рецензию. По сути, весь текст - это переплетение цитат из описываемых книг и других произведений того же автора. Причем, сделал я это специально для того чтоб избежать обвинений в приписывании Пратчету того, чего нет в оригинальном произведении. Мол, словами автора же говорю.

Что из этого получилось, вы можете посмотреть на этой странице …

"Бібліотекарі рекомендують..."

Цей твір справив на мене незабутнє враження. У теперішній час нам, мабуть, важко зрозуміти, що означає «хочу їсти». Герої твору знали ціну кожній скибці хліба, кожній рослині. Але, нажаль, голод не об’єднав людей.

"Бібліотекарі рекомендують..."

Перші сто сторінок я вимучила! Мені було все не зрозуміле та дивне! Мені здавалося, що я загубилася у книжковому тексті, та що там тексті, у буквах цієї книги! Про що ж вона?

Коли я читала у моїй уяві красувалося лише два кольори – чорний та сірий…

Уявіть собі величезне звалище біля Лондону. Тонни сміття, яке збиралося віками... І от, на цій «купенції» сміття розташоване помістя Айрмонгерів (ага, з першого разу й не вимовиш те прізвище!), яке складається з восьми поверхів над землею та ще шести поверхів під нею. Тут живе весь клан разом із прислугою, ніхто з них НІКОЛИ (окрім голови клану) не покидав своєї домівки… і усі вони… дуже дивні!

"Бібліотекарі рекомендують..."

Розповідаючи про цю книгу, я завжди згадую, що це найсвітліша книга, яку я коли-небудь читала. Елізабет виховує сина своєї непутящої сестри, Люка. У хлопчика з'являється уявний друг Айвен. Згодом Айвена починає бачити і Елізабет. Він вчить її радіти життю, дивитися на світ з оптимізмом та щирістю. Відкриваючи своє серце світу, Елізабет відкрила його і для Айвена... Він зумів повернути Елізабет легкість сприйняття світу, а взамін отримав те, на що точно не очікував - кохання.

"Бібліотекарі рекомендують..."

Недавно до списку моїх улюблених книг додалася книга Джона Майкла Гріна "Винні зірки". Це історія про підлітків, хворих на рак. Але не думайте, що ця книжка надто сумна і жаліслива... Навпаки, вона дуже життєствердна, тут є досить гумору й легкості. Книга вчить любити світ, радіти життю, цінувати кожну хвилину, йти до мрії, а головне - завжди залишати в своєму серці місце для кохання.

"Бібліотекарі рекомендують..."

Що робити, коли виграти неможливо?

А давайте зберемо в одному місці 11 найбільш перспективних менеджерів, які через кілька років цілком зможуть стати президентами величезних корпорацій. Давайте поставимо перед ними «веселе» завдання – вибрати з 11 одного лідера, найбільш сильного і перспективного. Начебто все просто.

"Бібліотекарі рекомендують..."

Коли усі учні читали цю книгу за навчальною програмою – я її не відкривала, тому що вона мені була зовсім не цікава та, більше того, я мало що розуміла з написаного у ній. Напевно, зараз прийшов мій час, бо я все ж таки твір цей прочитала.

Отже, для тих, хто роман не читав – я розповідаю.

Не "Бібліотекарі рекомендують..."

«Вони, ці двоє, мали мовби як талант бути щасливими.

Є такі люди, може ви помічали...»

Л.-М. Монтгомері. “Енн у домі мрій”

Це п’ята книжка з серії книжок про Енн Ширлі чи то вже, Енн Блайт, від канадської письменниці Люсі Мод Монтгомері.

Якщо чесно, п’ята частина мене найбільше вразила. Я тут навіть сплакалася разом з Енн. Так-так, Енн з кожною книжкою дорослішає і в неї вже зовсім інші переживання. Хоча вона все та сама руденька Енн.