Menu

project UBA

Альбіна Позднякова - «Смаколики»

 

"Бібліотекарі рекомендують..."

 

Перш, ніж щось говорити про цю чудову книжку, хочеться трошки розповісти про саму непересічну і цікаву авторку Альбіну  Позднякову. Передусім, це поетка, перекладач, видавець, літературний критик, організатор різноманітних літературних дійств. Львів’янка, лауретка численних літературних конкурсів, таких, визначних, як «Гранослов», «Смолоскип» та багато інших. Поет, яка пише не тільки українською, а й болгарською та польською мовою. З-під її пера вийшли численні збірки віршів, що невдовзі увійшли до антологій: «Березневі коти», «Шоколадні вірші про кохання» та інші, які, на мою думку, заслуговують на увагу читача.

Сама назва вже зачаровує своєю «смаковитістю»… та оригінальним авторським неологізмом – «смаколики». Чим же саме привернула мою увагу ця книжка, крім своєї вітіюватої та незвичайної назви?  «Смаколики», яку в анотації назвали не просто «збіркою поезій із гастрономічним ухилом, а й посібником з поетичного куховарства»… Як справедливо в анотації, то в цій збірці уміщені і вірші, і рецепти. Але, якщо розгорнути її далі, вникнути в її суть, поринути у чарівні «кулінарно-поетичні рецепти-вірші», то здається, що сама кухня, безліч страв не тільки української, а й інших країн (це ж наша «вічна» актуальна для всіх жінок тема) так тісно і органічно переплітається із здавалось непоєднувальною річчю, - поезією.

Наприклад, якщо проаналізувати найперший вірш «Стосунки на відстані теплі/ Налисники»… Здавалось, що спільного зі стосунками на відстані та налисниками? Це ж дві непоєднувальні речі, поняття і взагалі…? Але, як же щиро і доречно, з яким почуттям теплоти і любові пише авторка вже у перших рядках вірша і нам стає зрозуміло, що саме вона мала на увазі:

«Стосунки на відстані теплі, як свіжі млинці,

Лопаткою хвилю тому тільки зняті з пательні.

Амури стріляють нечасто отак прицільно,

Отож вони певні, що влучили саме в те…»

І  це тільки уривочок з першого вірша, яким відкривається ця збірка.

«Здавалося б, сама ідея – іжа у поєднанні з поезією – не є чимось новим і незвіданим», як пише в передмові до книги Лана Світанкова, перекладач, кулінар-любитель. Так справедливо зазначено, адже смак їжі надихав поетів- гурманів страв та цінувателівпоетичного слова в Стародавньому Світі та наших сучасників. Що нового ще тут можна вигадати?

Тут можна згадати слова із Біблії, що не хлібом одним живе людина, а й словом. Тобто для людини, для її повноцінного життя та розвитку потрібні як їжа для тіла, так і слова, тобто в даному випадку – вірші, поезії для душі, про всі сторони людського буття та розмаїття емоцій, відчуттів, переживань та взаємовідносин.

Тому раджу ознайомитися поближче з цієї книгою, навіть вслухавшись в назву деяких з віршів («Віра в коханого/Оладки» Сніданок у ліжку/Ньоккі» «Зв’язки з родиною/Пасха»  «Між нами/Житні макарони» «Вікенд/Лимонад» та інші) вам обов’язково захочеться ознайомитися із книгою не тільки рецептів (пам’ятайте!), а й віршів, що надихнуть вас на щось дійсно щире, відкрите, поетичне не тільки в царині кулінарії, а й в особистому житті…

 

 Ви читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі.

 

текст писала Олена Коваленко,

бібліотекар ОННБ імені М. Горького,

м.Одеса

 

Останнє редагування Середа, 06 травня 2015 11:46