“Бо не ти зрадив батьківщину - вона зрадила тебе.

Та всіх інших. Навіть тих, кого ще не посадили сюди”.(с)

Цікавим, на мій погляд, у цій книжці є те, що головними героями виявилися не Червоний із його людьми, а ті люди які із ним боролися, а згодом перебували поруч. Так оповідь ведеться від міліціонера-дільничого, у селі, де перебувала банда Червоного, і саме він розповідає нам про безчинства, що їх чинили бандерівці. Саме він проникає повагою до легендарного ватажка. Саме він перегортає ставлення з ніг на голову від стереотипів, у яких жив пересічний журналіст, життя якого було зламане системою саме через це зізнання міліціонера.

“Чому ніколи нікому не спираєшся?”(с)

Кажуть, що аби упіймати ворога, спочатку треба збагнути, що він не глупіший за тебе. Розповідь НКВДіста, другого героя, з чиїх спогадів складається книга, була, з одного боку, бахвальством - аякже? Він же стількох ворогів народу упіймав! А з іншого, надавала змогу складати пазл про те, як саме, якими способами, працівники його відомства укладали під колеса системи ні в чому невинних людей. Якою ціною отримувалися перемоги, погони та чини. Якою ціною отримувалася та “велич”!

“Чому сприймаєш за щастя повільну смерть в таборі,

на яку замінили миттєву смерть від куль розстрільної команди?”(с)

Третя розповідь - розповідь “ворога народу”. Помилка системи. Випадок. Саме він, “випадок”, зробив з цієї людини, щирого громадянина совіцькоі держави - зека, табірця, ворога народу. Теж саме було зроблено з населенням усієї країни! Незалежно від того, з якого боку колючого дроту людина знаходилася.

У кожного з них своя історія. І в долю кожного з них втрутився Червоний - ватажок бандерівців (або це вони самі втручалися в його життя).

У книжці був ще один герой - журналіст. Його відправили взяти інтерв'ю, у міліціонера, який у молодості геройськи боровся із бандерівцями. Закінчилося це все для цього журналіста - психіатричною лікарнею. Скажете художня видумка? На жаль - історична правда.

“ У тебе вже нема на кого надіятися”(с)

Надіятися може лише той, хто знає ціну справжній свободі, хто знає, для чого вона йому потрібна і що він від неї хоче. Це оповідь про Червоного - ватажка бандерівців? Лише умовно, якщо чесно. Це яскраве зображення монстра. Це роздуми про цінність волі, про її необхідність окремо взятій людині, і про те, на що людина згодна, або не згодна заради неї - свободи.

Читати кожному, аби не забувати, з якою легкістю та система приносила у жертву людей, незалежно від віку, статі та заслуг. Читати кожному, аби знати чим затикати рота тим, хто каже: “Зато при Сталині порядок був!”

Ви читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі.

Як долучитися до проекту, дивіться тут

текст писала Юлія Чепурко,

м. Миколаїв