У основі роману – серійні вбивства молодих та гарних дівчат зі студмістечка. Журналіста столичної газети Андрія Шкараду звинувачують у серії злочинів, яких він не скоював. Через його алібі його відпускають, але вбивцю так і не знаходять. Ця історія зацікавила співробітника «четвертої влади» і він проводить власне розслідування, в ході якого відкриває не лише подробиці вбивств, але й виходить на слід злочинця. Тим часом маніяк планує нові вбивства й у своєму щоденнику сповідується вічності. Сезон смертей триває...
У передмові до книги написано «…автор уміє будувати цікаві сюжети, захоплювати читача своєю інтригою. А для читача це дуже важливо, адже він любить і заплутане плетиво кримінального сюжету, і впізнавати знайомі ситуації, і радіти, розгадавши розвиток колізії». Хочу розчарувати. Нічого подібного до написаного я не побачила. Стандартний сюжет, стандартні герої, стандартна розв’язка… Вибачайте, але я не побачила там інтриги чи хоча б натяку на інтелектуальну гру. Прихильникам Едгара По, Вілкі Коллінза, Ерла Стенлі Ґарднера чи Агати Крісті такий детективчик буде не до смаку. Хоча, повторюсь, у кожного свої вподобання. Радити вам до прочитання одного з сучасних українських авторів з його романом я, поки що, не можу.
Читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі!
Як долучитися до проекту, дивіться тут
Текст писала Дар'я Яцкевич,
бібліотекар бібліотеки-філіала для юнацтва
ЦБС для дорослих м. Миколаєва