Menu

project UBA

Андрій Курков - «Бікфордів світ»

 

"Бібліотекарі рекомендують..."

Ті, хто зависли у минулому

У анотації зазначено, що ця книга – дуже серйозна та дуже сумна казка. Стосовно казковості можна було б посперечатись, але від цього суть не зміниться. Цей твір можна назвати притчею чи фантастичним романом, але основне тут – надзвичайна серйозність та надзвичайний сум.

Особливий акцент в книзі робиться на двох формах, в якій існує світ і людина зокрема, - на просторі та часі. Ми витрачаємо час, щоб змінювати простір. Ми рухаємося крізь простір, водночас рухаючись крізь час. І навіть якщо ми зупинимось – час продовжить свій рух, і простір поступово буде змінюватись. У цьому настільки замкнена взаємозалежність, яку людині ще ані разу не вдалося розірвати. Та й не вдасться у майбутньому.

Але у казках усе неможливе стає можливим. Так і тут. Час зупиняється… або ж, точніше, взагалі перестає існувати. Як і раніше, день змінює ніч, зима змінює осінь, але зникає відчуття часу. Часу початку чогось глобального і часу його завершення. Здається, що для людей зовні все залишається таким ж самим – вони ходять на роботу, вирішують справи, але час зупинився, і їхнє життя зупинилося. Воно не має розвитку, не має  затухання, не має відродження…

І у цьому часовому вакуумі автор малює долі декількох людей. В певній мірі всі вони взаємопов’язані, як пов’язане населення цілої планети, але кожна історія – глибоко індивідуальна. Кожен з героїв долає свій шлях, але відсутність часу унеможливлює будь-який ментальний рух. Здається, що в дорозі змінюються простори, але всі відмінності природи та людей нівелюються, зливаючись у єдиний простір з незрозумілим наповненням.

А загалом, ця казка про тих, хто «завис» у минулому. Наприклад, один з головних героїв вирушає в подорож усією країною (Радянський Союз мається на увазі), тягнучи за собою бікфордів шнур, що в свою чергу веде до самотньої баржі з цілим складом динаміту в Охотському морі. Війна ніби і закінчилась, а ніби й ні, тому для героя шнур – це останнє бойове завдання, яке перетворюється у своєрідний сенс буття.  Бікфордів шнур – зв’язок з минулим, тримаючись за який герой не рухається вперед, а рухається по колу… І, можливо, він би хотів вирватись з подібного кола, але це неможливо, коли не тільки люди, а й уся країна «зависли» в часі.

        Ви читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі.

 

текст писав Сергій Мірчук,

бібліотекар,

Барська районна бібліотека для дітей,

м. Бар

Останнє редагування Середа, 19 серпня 2015 15:56