Але ми не про це. Випадкове знайомство двох людей, ну а далі пристрасть, почуття, мрії. Щовечора він читав їй, а вона так уважно його слухала, наче була закохана саме в ці його слова, ці книги, ці вуста, якими він промовляв до неї. А потім все змінилось. Вона зникла, наче ніколи й не існувала. Минає 8 років, життя змінюється, однак почуття так просто не минають. Будучи студентом-юристом  Міхаель потрапляє на показовий процес над наглядачками  з концтабору Освенцим. Серед підсудних він впізнає її, Ханну. ЇЇ та інших наглядачок звинувачують у вбивстві 300 єврейських жінок. Докази вказують на те, що вона винна. А вирок-довічне ув’язнення. Бернхард Шлінк дуже вдало розкриває внутрішній світ героїні, яка приховувала своє минуле, яке не можна змінити або ж виправити. Друга світова забрала мільйони життів - і назавжди залишила свій слід у долях тих, що вижили. Де знаходиться цей жахливий слід? Де є ця межа між любов’ю та смертю, між мистецтвом та патологією? Головний герой дізнається про це лише в залі суду. Міхаель дізнається, чому тими вечорами Ханна не читала разом із ним, чому не відкрилась йому. Але вже надто пізно… Читач отримує оповідь про страшні часи війни, про трагедію людства. Я навіть не знаю, на чому мені потрібно зупинитись, щоб ви зрозуміли наскільки цікавою є ця історія, тому не буду переказувати далі. Лише зазначу, що до цієї книги варто повернутися. За романом знято однойменний фільм британським режисером Стівеном Долдрі.

Читайте! Бібліотекарі рекомендують!

Читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі!

Як долучитися до проекту, дивіться тут

 Текст писала Дар'я Яцкевич,

бібліотекар бібліотеки-філіала для юнацтва

ЦБС для дорослих м. Миколаєва