Menu

project UBA

Борис Акунін - “Пригоди магістра”

 

"Бібліотекарі рекомендують..."

 

Довго трималася подалі від написання відгуків, закидаючи лише коментарі під чужими, радячи чи критикуючи ту або іншу книгу. Обіцяла, що колись таки і від мене дочекаються люди відгук, але все не збиралася з духом. І, нарешті, «лёд тронулся».

Причиною тому став цілковитий захват від прослуханої книги Бориса  Акуніна «Внеклассное чтение». Так-так, саме прослуханої, бо останнім часом надаю перевагу саме прослуховуванню книг: і часу вдосталь для цього, і приємно, знаєте, під гарний чоловічий голос гуляти, працювати або й засинати.

Отже, «прочитала» я книгу і, зрозумівши, що не пам’ятаю анічогісінько з читаних колись «Алтын-толобас’а» та «ФМ’а», вирішила прослухати усю серію про Ніколаса Фандоріна.

Серія «Приключения магистра» була започаткована у 2000 році публікацією роману «Алтын-толобас». Нині вона включає чотири книги, окрім згаданої, «Внеклассное чтение», «ФМ» та «Сокол и ласточка», та оповідає про пригоди Ніколаса / «Николая Александровича» / Ніки Фандоріна, магістра історії, англійського баронета, внука славнозвісного Ераста Петровича Фандоріна, з іменем якого неодмінно асоціюється ім’я Бориса Акуніна.

Особливістю серії є наявність двох паралельних історій, що протікають паралельно в наш час та певний історичний період. Оповіді про сучасність, звісно, містять розслідування Ніколаса, а давні історії – пригоди когось із його предків.

«Алтын-толобас», як пробний постріл, – доволі невелика книжечка, історія про повернення Ніколаса на історичну батьківщину, в Росію. Ніка отримує у спадок половину листа капітана Корнія фон Дорна, який жив у 17 столітті. Лист неможливо зрозуміти, оскільки він розрізаний навпіл уздовж, являючи собою всього лише набір слів. Підступно Ніколаса заманюють до Росії, де він, маючи вже повну версію листа, розшукує Іоаннову «Ліберею» – таємничу бібліотеку Івана ІV Грозного. Паралельно ведеться оповідь про пригоди Корнеліуса / Корнія фон Дорна в Москві 17 століття. Історії магістра історії та його далекого предка схожі, однаково заплутані та інтригуючі. Слід віддати належне автору: він відмінно закрутив сюжет, ані на мить не відпускаючи читача, доводячи до кінця і обриваючи всі очікування. Від кінцівки я відверто реготала.

У книзі «Внеклассное чтение» Ніка як президент консультаційної агенції «Страна советов» втрапляє в халепу: його клієнт відразу після візиту до нього якимось дивним чином гине, вистрибнувши у вікно зі зв’язаними за спиною руками. У «паралельному світі» розповідається про пригоди Дмитра / Мітридата Карпова в останній рік царювання Катерини Великої. Неймовірним чином Ніколас виявляється втягнутим у шахову партію, розіграну живими людьми, і лише дивом виходить з неї живим. А Дмитро, маленький хлопчик шести років з надзвичайними розумовими здібностями, стає жертвою придворних інтриг, проживає низку пригод, часом на грані смерті, стає Фандоріним і отримує нових батьків. Знову ж таки заплутаний сюжет, за яким встигай лише слідкувати, несподівані порятунки і те, за що я обожнюю Акуніна, – чудова кінцівка, коли не стримуєш сміху і захоплення від вправності письменника. Окрім сюжету, книга ще буде цікава і самим текстом: усі глави «Внеклассного чтения» мають назви класичних творів російської та світової літератури, які не входять до шкільної програми, а завершуються їх останніми реченнями.

Третя історія з циклу про магістра «ФМ» присвячена Федору Михайловичу Достоєвському. Цього разу Ніколас Фандорін має справу з невідомим рукописом російського класика – чернеткою чи пробним попередником роману «Злочин і кара». Паралельною оповіддю цього разу виступає сам рукопис Достоєвського. Не скажу, що цей роман так само динамічний, як і попередні, місцями надуманий, «притягнутий за вуха», але по-своєму цікавий. В мовному сенсі має свою оригінальність – кожна глава має назву з двох слів, на «Ф» і «М». На мій смак, занадто жорстокий часом, трохи збочений. Що дійсно сподобалося, так це історія з рукопису – незвична альтернатива світової класики.

І, нарешті, остання книга серії – «Сокол и ласточка». Характерна риса циклу – дві паралельні історії – і тут знайшла своє відображення у вигляді зовсім невеликої оповіді про пригоди Ніколаса у пошуках скарбу 18 століття спочатку на круїзному лайнері «Сокол», а потім на самому «острові скарбів», та об’ємного піратського роману – пригод Летиції фон Дорн, племінниці предка Ніколаса, Корнеліуса фон Дорна, у пошуках того самого скарбу на фрегаті «Ласточка». Немає тут неймовірно закрученого сюжету, як на мене, але класична історія про «острів скарбів» вам гарантована: корсари, невідомі племена, карта-загадка і лічилочка-підказка – все це є в книзі. До того ж, значну частину роману розповідь ведеться від особи розумного папуги, ймовірно безсмертного та кмітливішого за більшість людей. І кінцівка, сподіваюся, не розчарує нікого – я залишилася задоволеною.

Серію «Приключения магистра» завершено, однак її героїв можна пошукати на сторінках і інших творів Бориса Акуніна. Приємного читання… або слухання.

        Ви читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі.

 

текст писала Ольга Пузенко,

бібліотекар бібліотеки-філії № 5

Черкаської міської ЦБС,

м. Черкаси

Останнє редагування Понеділок, 18 травня 2015 13:16