Menu

project UBA

Браян Кей Вон и Фіона Стейплз - “Сага”

 

"Бібліотекарі рекомендують..."

 

Примітка: блюстителів моральності та високої культури прошу не читати відгук і навіть не зазирати в комікс. Я попереджала, раптом що.

Останні пару місяців благодатною поживою для мого зіпсутого маскультом мозку став молодий український ресурс Vertigo, що взявся завзято продукуванням спойлери на прокатні фільми та популярні серіали. Чого тільки варті їхні відгуки на свіжі епізоди “Гри престолів”, часто цікавіші від самих серій, і навіть кращі від подібних текстів у світових ЗМІ (уявіть, The New York Times та The Guardians пишуть огляди на кожну серію серіалу, і не тільки цього). Також Vertigo почав потихеньку вводити українського читача у культуру коміксів, фанами яких є редакція проекту, попутно підсаджуючи на “голку” відомих людей (Юрій Марченко, Міріам Драгіна, Катя Тейлор). Саме кілька їхніх лонгрідів, а також бажання врешті бути в темі  жартів героїв “The Big Bang Theory” породили в мені ці непереборні позиви розібратися в новому для себе жанрі.

Я не буду копіпастити пасаж про те, що “наша культура вважає комікси дитячим чтивом, тоді як це глибокий пласт культури і т.д., і т.п.” - такий текст ви знайдете у кожному другому описів коміксів. Але певні труднощі таки довелося побороти, і не тільки світоглядні.

Найперше, і найочевидніше, у бібліотеках коміксів нема (ага, розігналася). Скажу більше, у книгарнях їх теж нема. Та-а-ак, усі, звісно, чули про Даогопак (хто не чув, той в танку), та ще переклад дитячого коміксу про Джеронімо Стілтона від Ірбіс-комікси, та ще двійко “патріотичних” творінь, але на цьому - все, навіть на другій руці пальці загинати не довелося. Звісно, не можна говорити, що видання коміксів в Україні у зародковому стані. Там не те що запліднення не було, навіть квітково-цукерковий період ще не почався. Але бажання якогось “хліба” для цього виду видовищ точно є, бо звідки би взятися вже другому Kyiv Comic Conу.

Друге, ще більш очевидне (ага, Очевидність - моє друге ім’я) - щоб закупитися книгами в інтернет-магазинах треба пристойно вкластися. У кращому випадку за один том серії треба заплатити від 150 до 300 грн., і це за російські переклади. Та, не повірите, одним томом історія не завершується. Повне зібрання потягне до кількох тисяч гривень. Тому з читанням коміксів на папері у мене не склалося - бібліотечна зарплатня дозволяє хіба раз у кілька місяців “підтримати” вітчизняних видавців. Спіть спокійно, мої чесно зароблені кілька сотень не підуть на розвиток ворожих паблішерів.

Ще одна - я навіть детективи починаю читати з кінця, що вже говорити про очікування виходу чергової серії серіалу. Тому якщо ви хочеться бути в курсі нових випусків разом з усім світом, а не отримувати переклади із затримкою у кілька місяці/років, доводиться читати, сюрприз-сюрприз, англійською!

І останнє, електронні версії коміксів не дуже почитаєш на звичайному ПК чи телефоні з невеликим екраном, треба якийсь гаджет для читання чи планшет. Не дитяче таке чтиво виходить, якщо скласти все до купи, еге ж? І це я ще до змісту не дійшла.

Різні топи і рейтинги (хай живе Goodreads) підказали, що треба починати із Саги.  Saga  - досить свіжа серія коміксів розпочата у 2012 році, що  значить не потрібно піднімати пласти за кілька десятиліть, щоб в’їхати, як із Суперменом чи всесвітом Marvel, наївно подумала я. Автор коміксу Браян Кей Вон (він ще був сценаристом у “Загублених” та “Під куполом”, останнє, звісно, честі йому не робить), художник - Фіона Стейплз. Сюжет розгортається під час війни, що давно триває між планетою Ландфол та її місяцем і охопила всю галактику. І в цьому хаосі стається така проста, але неприйнятна для обох сторін річ, “крилатий” воїн Алана та “рогатий” бранець Марко закохуються один в одного (привіт Шекспір) та народжують доньку - суміш обох рас. Виявляється, що це миле рогато-крилате створіння стоїть поперек горла усім учасникам боротьби, тому у погоню за втікачами кидають різного народу. На цьому опис сюжету - все. Звісно, там відбувається багато чого цікавого із батьками маленької Хейзел, із їхніми ворогами та друзями. Читаючи купу інших рецензій на “Сагу” можна знайти порівняння із “Грою Престолів”, “Володарем Перснів”, “Зоряними війнами” і т.д. Можна ще міфологію та пару епосів додати. Чим більший багаж масової та іншої культури за плечима, тим більшою кількістю відсилок та аналогій можна випендрюватися.

Ще не дочитавши до кінця перший випуск, я була в захваті від персонажів, діалогів, ілюстрацій. Я уявити собі не могла, що кількома діалогами можна створити такі характерні персонажі, деяким “писателям” цього і за 400 сторінок тексту не вдається. Чого тільки вартий гуманоїдний тюленьчик Гюс (Ghüs), що став улюбленцем буквально після кількох фраз (люди тату з ним набивають!), чи прекрасна жінко-павучиха мисливиця за головами The Stalk, чи половина нянечки-привида Ізабель, або  велетень із велетенським, е-е…, дочитаєте - зрозумієте.

Одним словом, це був не просто феєричний перший досвід мого входження у жанр, це справжнє кохання з першого діалогу (О, повірте, перша фраза у “Сазі” - усім фразам фраза:-).

Якщо я ще не переконала вас із головою поринути у неймовірний світ коміксу, то скажу, що комікс варто прочитати хоча б тому, що, цитуючи Раджеша Кутропалі, “він один з небагатьох коміксів, що зобразив на обкладинці жінку, яка годує груддю”. І повірте, він знає про що говорить, кілька годин картинку розглядав:-)

Ви читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі.

Як долучитися до проекту, дивіться тут

 

Відгук писала Борисова Тетяна,

Наукова бібліотека НаУКМА,

м. Київ

Останнє редагування Середа, 18 травня 2016 11:54