А тепер про книженцію – вона крута! Вона дуже особлива і взагалі – особисто для мене, це новий вид книжки і книжковражень: мені хотілося її пошпурити десь далеко, вимити після неї руки, забути, як страшний сон, АЛЕ!!! Але книжка затягує і не відпускає до останньої сторінки. Не дочитати її просто неможливо. Ідея, сюжетні лінії і герої, головні і не зовсім, дуже цікаві. І зовсім несимпатичні. Їх не хочеться жаліти чи розуміти, чому вони так чинять, але й ненавидіти їх теж нема за що. Жодних позитивних емоцій вони в мене не викликали.
А ще вони недосконалі, але в цьому, здається, вся фішка.
Головний герой - ніби то простий хлопець, який «вибився в люди» і створив таку собі «іграшку» для жіночого задоволення. Але це тільки ширма для значно більшої мети. А як він закінчив свою сюжетну лінію!!! О, коли дочитаєте до цього місця, ви мене зрозумієте)))
Головна героїня – «селючка», в яку закохується багатій, пасивна на початку книжки і як особистість геть нецікава, але десь так з половини книжки вона починає щось тай робити, а краще би не робила…
Ну і ідея книжки – ідея «абсолютної влади в одних руках», пов’язана з «альтернативою для «майже-кінця світу». І якщо про зосередження влади в одних руках ще менше-більше зрозуміло, то з отим «майже-кінцем світу» дуже багато роздумів виникає.
Ну от якщо б уявити, що таки дійсно почали продавати такі штуки для сексуального задоволення, розраховані на жінок – то невже би ВСІ жінки взялися їх купляти і втрачати свідомість в чергах, чекаючи на можливість купити маленький пакуночок?!
І якщо в такий спосіб можна, теоретично, контролювати жіночу половину населення, то що ж робити з чоловіками, які починають скаженіти від того, що вони тепер непотрібні?
І якщо головний герой хотів цієї влади, то що йому дасть, по великому рахунку, можливість керувати жіночою половиною людства при наявності неконтрольованої другої чоловічої половини?
Ой, я тут можу дуже довго розписувати, але не хочу спойлерити. Хто прочитає, давайте обговоримо;)
А, ну і про частину «18+» - то зовсім не еротика, я вам скажу, і навіть не порнографія… то якась огидна фігня, на яку кажеш «бррррр…» і йдеш мити руки. А потім ще довго кривишся при згадці. Хай вибачає автор, може воно так і було задумано, але читати «таке» було гидко-гидко-гидко. Ніколи не думала, що таке скажу, але в цьому плані «50 відтінків сірого» таки крутіші. Там хоч відчуття якісь були…
Раджу почитати. Ця книжка вщент розіб’є ваші рожеві окуляри.
П.с.: і ще, якби вам в руки попав пульт керування жінками, чи вистачило би вам духу його знищити?
П.с.с.: тепер мені здається, що це трохи пародія на "відтінки", принаймні, деякі моменти дуже подібні...
Читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі!
Текст писала Юлія Слабак,
блогер,
м.Левіце, Словаччина