Якщо ви подумали, що наші товариші будуть подорожувати на авто, як було подумала я, то ви помиляєтеся, цього разу вони обрали велосипеди. Я була здивована! Так, Джей, Гарріс та Джордж легких шляхів не шукають! Проте, мені було шкода, що у цій частині не було Монморенсі… Погодьтеся, собака додавав повісті колориту та безпосередності.
З цієї книги я дізналася про Німеччину набагато більше ніж якби читала якийсь путівник, а про менталітет німців тим більш «…это большое удобство в Германии: здесь каждый вид дурного поведения имеет определенный денежный эквивалент; сотворив какую-нибудь глупость, вам не приходится проводить бессонную ночь… размышляя о том, что с вами за это будет….здесь все оценено заранее: вы можете выложить на стол все наличные деньги, открыть «полицейский регламент» и составить программу целого вечера из развлечений разнообразной стоимости…»
Отже, Джером, як завжди, пише точно, влучно, саркастично, надзвичайно смішно і, головне – правдиво.
А ще – я закохалася в англійський гумор!
Ця повість (а ще, звісно, повість «Троє не рахуючи пса») – це насолода для душі та очей, відрада для серця; ця повість – це дійсно шедевр гумору!
Ви читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі.
текст писала Олена Горобець