Так сталось і цього разу. Якось мимоволі підійшла до своєї книжкової шафи й рука так само мимоволі потягнулась саме за цією книгою. І коли почала читати, то збагнула, чому саме ця книга і чому саме тепер вона мене обрала, хоч привезла я її ще зі львівського Форуму й могла прочитати ще в потязі, дорогою до Рівного. Бо це – «Новий рік у Стамбулі». Ось чому.

Ця книга – це подорож Галини Пагутяк до Стамбула напередодні нового 2015-го року. Це кілька днів у холодному незатишному місті, де майже безперервно падає дощ і дме вітер. Це Стамбул не стандартними туристичними стежками, а іншими, власними, де відчуваєш його справжнє життя, помічаєш важливі, не всім помітні, але особливі деталі. Це Стамбул без прикрас, очима письменниці, котру починає мучити депресія й долати думки про паралельні реальності. Здебільшого тому, що їй дуже болить війна в Україні й загалом її важка доля.

Здається мені, я теж нині подорожувала разом із письменницею, дивилась на місто її очима, відчувала його так, як його відчувала вона, мала емоції, подібні до тих, які мала вона. І це дуже цікава (хоч в даному контексті це не дуже доречне слово) подорож, дуже важлива і потрібна.

         Ви читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі.

Як долучитися до проекту, дивіться тут

текст писала Алла Рогашко
м. Рівне