Власне, коли читаю/дивлюсь щось подібне – ніколи нічого не чекаю. Просто насолоджуюсь. Це щось на кшталт «із рубрики ІНШЕ». І описати враження від прочитання дуже важко, бо емоції переповнюють настільки, що складно підібрати якісь доречні й небанальні слова.

А поділитись враженням кортить. Тому просто напишу: читайте, не зволікайте. Це те, чого прагнеться пізніми липневими вечорами, під писк сов і кажанів.

На останок, цитата з книги: «У житті є біле і чорне, - сказав Лейба, доливаючи до кави молока, - і від того воно й дістає смак».

         Ви читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі.

Як долучитися до проекту, дивіться тут

текст писала Алла Рогашко
м. Рівне