Рекомендую книгу для тих, хто не розуміє, як лікар може вбивати рятуючи і при цьому пам’ятати пацієнтів, яким відмовив у лікуванні і залишив їх приреченими на життя терміном у 2-3 місяці.

Особливо важко буде читати тим, хто втратив рідних і близьких через ущільнення в мозку і при цьому стверджує, що вся вина лежить на лікареві, а не на пацієнтові, який довгий час не звертав увагу на болі в голові та запаморочення. «Історії...» розкажуть таку різноманітну термінологію нейрохірургічних випадків, що безумовно читач, зловить себе на думці, хто колись придумав саме такі жахливі назви усім цим аномаліям у наших головах і який діагноз поставили йому.

Дуже дякую Генрі Маршу за те, що безкорисливо пішов на пенсію і як справжній лікар лише консультує хворих, а не сідає у свої «за 60» над пацієнтом і маленькими інструментами перетинає нервові нитки у його голові і розуміє, що ця людини уже ніколи не усміхнеться до сонця.

Ви читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі.

Як долучитися до проекту, дивіться тут

текст писала Ганна Лаврик,

бібліотекар НБ ЛНМУ імені Данила Галицького,

м. Львів