Після тієї страшної ночі вона свідчила в суді, як єдиний живий свідок жорстокого ритуального вбивства. І саме вона винесла вирок брату словами: «Ден вбив матір, а потім вбив моїх сестер. Мені вдалось втекти. Але він біг за мною, переслідував мене, бо знав, що я все бачила…». Після тієї ночі їй назавжди залишилось нагадування того факту, як саме їй вдалось вижити, - ампутовані пальці на нозі та руці.
Протягом 25 років життя Ліббі майже не змінилось, у душі вона так і залишилась тією дитиною, що вижила. Вона жаліла себе, її жаліли знайомі, не знайомі люди. Їй потрібна була та жалість, адже життя її так і залишилось нікчемним. Та одного разу до неї звернулись члени клубу Карної спілки, такі собі любителі реальних злочинів. Історія вбивства родини Ліббі стала настільки гучною не лише в маленькому містечку Канзас, а й по всій Америці, що навіть після стількох років люди прагнуть встановити справедливість. Вивчивши матеріали справи, вони надали Ліббі свої варіанти розвитку подій тієї ночі, вони намагались переконати її в невинуватості її брата.
Щоразу повертаючись до подій тієї ночі, Ліббі намагалась пригадати нові деталі, але дитяча свідомість була затьмарена страхом та безвихіддю. Однак їй конче були потрібні гроші, і лише тому вона погодилась стати учасником нового розслідування Карної спілки. Вона навіть і не здогадувалась, яке Темнокуття вирине з глибин її пам’яті. Чи зможе вона пригадати, що ж сталось тієї холодної страшної ночі, ночі, що забрала життя всієї її родини, і, як наслідок, забрала життя її єдиного старшого брата Дена. Історія, що постане перед головною героїнею, насправді приголомшлива.
Це перша книга Ґіліян Флінн, яку я прочитала, і я в жодному разі не шкодую. Моє знайомство з автором почалось з важкого, жорстокого детективного трилеру «Темні кутки», сюжет якого розгортається у двох часових проміжках: сьогодення (тобто 25 років після Того дня) та 2 січня 1985 року (Той день страшної трагедії). Історія подається читачеві, наче синтез думок героїв, їх своєрідний погляд на події, наче щоденник, що потроху відкриває світло на темні кутки тієї моторошної історії.
Можливо, не всі герої прописані досконально, комусь буде замало психологізму в особистостях… Але його достатньо в сюжеті, повірте мені. Книга реально захоплює. Іноді навіть так, що мороз йде по шкірі, але ти не можеш відірватись, бо до кінця не впевнений, хто саме винен у всьому.
Для любителів детективного жанру, для любителів трилерів, для тих, хто вже читав книги Ґіліян Флінн і захопився ними. Або для тих, хто не прочитав жодної її книги, це найкращий привід для знайомства.
Читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі!
Як долучитися до проекту, дивіться тут
Текст писала Дар'я Яцкевич,
бібліотекар бібліотеки-філіала для юнацтва
ЦБС для дорослих м. Миколаєва