Звичайно, розмова про найкращі зразки жанру – це суб’єктивність. Особисто для мене, хороший детектив, крім власне детективної лінії, має містити ще якусь тематику, яка наштовхує на роздуми. В ідеалі, сама детективна лінія містить такі характеристики, що змушують замислитись і на звичні речі поглянути по-новому. Водночас важливо зберегти високий рівень напруги та інтеграції читача у події книги.   

 «Сім хвилин» - не зовсім звичний детектив. Інтрига тут не пов’язана з пошуком злочинця і не стосується слідства. Події у книзі відбуваються у момент підготовки до судового засідання. Виявляється, що на цьому етапі теж можливі різноманітні інтриги та розслідування заплутаних клубків. Підсудний на суді теж не зовсім звичний. Це не людина, а книга. Книга, яка підштовхує людей до скоєння злочинів. Принаймні, так говорить сторона обвинувачення.  

Що ж це за така страшна книга? Як не дивно, вона теж називається «Сім хвилин». ЇЇ основний зміст складають думки жінки під час статевого акту (який якраз триває сім хвилин). І що цікаво, усі люди, які прочитали цю книгу, кидаються в крайності: одні називають її шедевром та одкровенням, інші – брудною порнографією. Золотої середини немає. Ці крайності залишалися б крайностями, якби не одне зґвалтування. Винним виявився хлопець з багатої та водночас порядної сім’ї. При затриманні він сказав, що до злочину його підштовхнула ця ж проклята книга «Сім хвилин». 

І ось тут якраз розпочинається детективна лінія. Сторони захисту та обвинувачення підшукують свідків, виробляють методи впливу на присяжних, і, традиційно, одна зі сторін «грає не за правилами». Судова справа отримує все нові та неочікувані повороти, які якраз і наповнюють 700 сторінок книги. В цьому плані письменник проявив неймовірну фантазію – в той момент, коли здається вже все відомо, він підкидає все нові та нові факти, які докорінно змінюють ситуацію. Але під кінець виникає враження, що автор перестарався, перетворивши історію у міні-абсурд.  

Книга містить ще декілька незначних недоліків, але всі вони при загальному сприйнятті нівелюються. Тому що «Сім хвилин» підіймають ряд надзвичайно важливих питань, на які у більшості людей ще немає чіткої відповіді. Чи можуть книги підштовхувати до злочинів? Чи може бути цензура корисною? Чи взагалі можливе існування цензури у сучасному інформаційному суспільстві? Ці питання є важливими не лише в контексті книги, вони в різній мірі торкаються кожного, незалежно від нашого бажання.

Насамкінець, «Сім хвилин» вкотре говорять про надзвичайну силу книг. Про надзвичайну силу ідей, які містяться в них. Як не парадоксально, ці ідеї можуть перетворюватись людьми як у велике благо, так і в надзвичайне зло. Просто все залежить від вибору.

        Ви читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі.

Як долучитися до проекту, дивіться тут. 

текст писав Сергій Мірчук,

бібліотекар,

Барська районна бібліотека для дітей,

м. Бар