Разом з Енн я пережила ностальгічну зустріч з Діаною, яка, бідненька, так комплексує із-за своїх лишніх кілограмчиків, але не має змоги відмовитись від смачних тортиків! Я була в неймовірному захваті від того як розмовляє маленька Рілла! Я плакала разом із Джемом коли помер його Хитрик…
Енн, як справжня леді, стежить за модою, веде великосвітські бесіди, зустрічається з друзями, кохає Гілберта та обожнює своїх мрійливих дітлахів.
Енн чудово розуміє, що такої весни (осені, літа, зими) уже не буде, адже з кожним роком, вона стає старша, досвідченіша, а її малесенькі діти уже зовсім скоро виростуть та залишать рідний Інглсайд.
Як мені було радісно, читаючи останні сторінки роману, що почуття Гілберта до Енн такі ж самі як і в день їхнього весілля і як мені було смішно співставляти ревнощі Енн та слова Гілберта (хто читав роман, той мене зрозуміє, а хто ще не читав – швиденько надолужуйте!)
Знаєте, книг цієї серії усього вісім, і читаючи уже шосту книгу такої близької мені історії, я страшуся подій останньої книги про Енн…адже я її знаю з малечку… вона для мене залишилася таким же вигадливим дівчиськом… Для мене вона досі Енн Ширлі…
Ви читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі.
текст писала Олена Горобець