Тож коротенько розповім, що на вас чекає в п’ятій книжці: в цій частині історії авторка познайомить вас з Енн-дружиною та Енн-мамою, хоч це знайомство і не буде таким вже й простим. Енн разом з Гілбертом селяться у своєму «Домі мрії», знайомляться з новими цікавими і дуже особливими людьми. Я зовсім не розкриваю таємниці сюжету, але погодьтеся, що на це очікуєш і цього сподіваєшся, це ж логічно і закономірно після подій четвертої частини, правда ж, любительки (а може навіть і любителі знайдуться) Енн? Неперевершена Мод і тут вигадала таких персонажів, що їх просто як живих бачиш.

Отже, це, в першу чергу капітан Джим, який живе на маяку і який став для Енн «рідною душею».

«Капітан Джим – добрий чоловік, та в нього є одна вада: його ніяк неможливо розгнівати. Уже двадцять років я намагаюся, а він завжди однаково спокійний і добродушний»

Панна Корнелія Брайт – дуже цікавий персонаж. Про всіх чоловіків вона не дуже високої думки і коли щось про них розказує, то завжди закінчує «…хіба не типовий чоловік?»

«Він був одним із цих ваших спокусливих негідників. А після одруження перестав бути спокусливим і лишився тільки негідником. Хіба не типовий чоловік?»

І ще однією рідною душею для Енн стала молода дівчина «Леслі Мур». Проте в неї було таке непросте життя, що про «рідність душ» Леслі не одразу зрозуміла.

Про Енн важко розповідати, бо здається, що розказувати про ці книжки якимись звичайними словами зовсім недоречно – це анітрохи не передає душі цих книжок.

«І на самоті я не сама – у мене є мрії, уявні співбесідники  й забави»

Монтгомері дуже гарно вміла описувати людей: і не тільки їх зовнішність, звички і вподобання. Їй якимось чином вдавалося описати душу кожного вигаданого нею персонажа, навести дивні, але такі влучні порівняння.

Про описи природи я взагалі мовчу…. Книжки про Енн просто треба почитати і все тут.

Ви читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі.

текст писала Юлія Слабак,

блогер,

м. Левіце, Словаччина