Menu

project UBA

Макс Кідрук - «Жорстоке небо»

 

"Бібліотекарі рекомендують..."

 

Протягом цього року захопило мене читання книг Макса Кідрука. Хоча питання про його сюжети викликали полеміку, мені, особисто, було до вподоби таке читання. Тому вирішила не зупинятись і прочитала другий технотрилер українського письменника «Жорстоке небо». Як зауважив сам автор, «Жорстоке небо» для нього — не просто новий трилер, а особливий, по-справжньому знаковий роман. Тож у мене нічого не викликало сумнівів і я захопилася новою книгою.

Перед першим вильотом нового українського літака "ААРОН 44" з Парижа пілота переслідувало досить погане передчуття. Щось підказувало йому відмовитись від цього рейсу, але робота є робота. Під час польоту щось пішло не так і літак, зібраний на українському заводі «Аронов», зазнав катастрофи. Вижило в цій трагедії лише четверо людей.  Всі засоби масової інформації були зацікавлені дізнатися не лише правду, а й викрити винного у смерті пасажирів. Для вивчення  та з’ясування причин трагедії вирушає донька покійного вже авіаконструктора, що займався  проектуванням "ААРОН 44". Діана Столяр намагається розкрити таємницю загибелі людей, але навіть не здогадується, що саме стоїть за цим. Хтось дуже не хоче, щоб карти були розкриті.

Сюжет роману цікавий, тим паче,  що не так вже й часто я читаю про конструювання літаків та всесвітньо жахливі авіатрагедії. Книга просто всіяна цікавими фактами та неперевершеними описами. Макс Кідрук своєю манерою цілковитого вивчення деталей та наближенням до загальної реальності просто не дає змогу відчути  себе десь поза книгою. Це вражає…

Попередньо прочитані мною книги були представлені переважно чоловічими образами, той не дивно. Як існує «жіноча проза», так, на мій погляд, є така собі «чоловіча проза». Але суть не в тому… Деяким письменникам вдається досить вдало розкривати жіночі образи, попри те, що розкривають вони їх так незвично, але досить привабливо. В основі «Жорстокого неба» стоїть саме жіночий образ, який, на мою думку, був так і не розкритий, як і не розкриті решта героїв, а у зв’язку із цим недовершеним мені здався і сам технотрилер.

Не було там чогось «трилерського». Читала і думала, ну ось… ще трохи… давай… захопи та здивуй, щоб я не відірвалась від книги допоки не дочитаю… Не було. На жаль…

Але попри все це, книга цікава. Читайте, можливо вас вона вразить більше!

 

Читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі!

Як долучитися до проекту, дивіться тут

 

 Текст писала Дар'я Яцкевич,

бібліотекар бібліотеки-філіала для юнацтва

ЦБС для дорослих м. Миколаєва

Останнє редагування Понеділок, 21 вересня 2015 18:09