Пізно вночі ді-джей Аспірин у підворітні випадково зустрів дивну маленьку дівчинку з плюшевим ведмедиком і пожалівши повів до себе додому… І з тієї миті все змінилося… В світо устрої утворилася чорна діра, через яку почало витікати таке звичне йому життя….

Олена дивилася крізь Аспірина:

- Мій брат загубився… Його можна вивести з цього світу. Мені дали струни, щоб я його вивела. Тепер треба навчитися грати. На скрипці. Тоді я зможу знайти брата. І зумію його  вивести…

Хто ця таємнича одинадцятирічна дівчинка Оленка, яка взялася нізвідки? Пропащий ангел, який звалився з неба? Або сильний гіпнотизер? Або божевільний маленький екстрасенс, що втік з інтернату? Або взагалі новий вид психотропної зброї?

Її ведмедик, безпечна, м’яка іграшка з пластмасовими оченятами може перетворюватись… на хижого звіра, якщо його маленькій власниці загрожуватиме небезпека…

Олена відкинулася на спинку стільця, перевела подих:

- Ти боїшся. Тут усі бояться. Майже всі. Знають, що помруть.

- А ти?

- А  я не помру. – Олена посміхнулася. – Я знаю, що всі живі. Все живе. І смерті немає. Ніде.

Аспірин ніяк не може збагнути, може божевільний саме він? Чи це чийсь злий жарт? Чи дійсно існує  якийсь дивовижний, ідеальний світ, з якого прийшла бентежна Олена? І чи зможе вона вирватись з нашого недосконалого світу назад? І чи врятує брата? Або погубить і себе і Аспірина?

Читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі!

Як долучитися до проекту, дивіться тут

 Текст писала Світлана Пономаренко,

бібліотекар

Центральної міської бібліотеки

імені М.Л.Кропивницького,

ЦБС для дорослих, м. Миколаєва