Адже це незвичайний, чарівний і… жахливий інститут. В цьому інституті все побудовано на страхові. Страх – основа всього.
- Чому? Чому саме так? – Вона підняла на нього залиті слізьми очі. – Чому страхом? Чому не… чому не пояснити? Я б училася… гарно-гарно.
Фарит похитав головою.
- Не вчилася б, Сашко. За межу виводить тільки сильний стимул. Мотивація.
- Але є ж … Інші стимули… Любов… Честолюбство…
- Рівноцінних нема, - сказав він майже з жалем. – Це наслідок об’єктивних, непорушних законів. Жити – значить бути вразливим. Любити – значить боятися. А хто не боїться – той спокійний як удав, і любити не може.
Безмежно шкода головну героїню, моментами навертаються сльози… Читаючи роман відчуваєш кожною клітиною її почуття, любов, страх… Молода, гарна дівчина, все життя попереду… А чи є попереду життя? Чи суцільний страх? Страх за найдорожчих людей, за маму, за братика… Кожен крок продуманий та зосереджений, кожна думка під контрольована…
«Сашка думала про маму. Там, далеко, є нормальний світ і звичайне життя. Люди працюють, сміються, дивляться телевізор. Вона незабаром з’явиться там – ненадовго. На місяць. А потім їй доведеться повертатися в інститут, знову робити ці вправи і читати ці параграфи, відчувати на шиї залізний нашийник колючками всередину. Строгий нашийник, дуже строгий. Вона йде туди, куди її ведуть. Вона змінюється, линяє зсередини, мислить чужими думками. Й не може вирватися»
Головну героїню і всіх інших студентів цього інституту лишили головного в житті – вибору. За них вирішили, як прожити власне життя, що робити, кого любити, кому падати в обійми…
В них бореться любов і ще більший страх. Коли боїшся підійти до найближчої людини, поділитися сокровенним… Їх всіх вирвали з сім’ї, з кола близьких людей, до яких вони вже ніколи не повернуться… У них немає права на помилку. Адже якщо не здаєш залік чи іспит – чекай трагічних новин з далекої домівки…
«Цілком можливо, що батьки всіх студентів інституту саме зараз вирішують найважливіші в житті проблеми. Хтось розлучається. Хтось бореться з важкою хворобою. Хтось судиться, хтось збирається народжувати. І всім їм зручніше думати, що підрослі діти отримують освіту в пристойному, хоча й провінційному вузі. І ніхто не знає, що успіх їхніх починань, здоров’я та й навіть саме життя залежить від успішності забутих, занедбаних ними дітей у Торпі. Замкнене коло…»
Всіх студентів кристально відібрано та перевірено, всі вони не звичайні люди, і провчившись перестануть бути людьми взагалі… Але натомість отримують колосальні можливості! Можливості прочитати правду світу! Можливості перетворити світ!
Надзвичайна, чудова, яскрава, багатогранна книга!
Книга, яка змінює сприйняття світу.
Книга, яка руйнує звичайний життєвий устрій.
Книга, прочитавши яку, перестаєш бути собою…
Кінцівка, безумовно двояка, зрозуміє кожен по своєму, але саме це і є, мабуть, вершиною майстерності. Дочитуючи книгу, здається, що перестаєш дихати! Довго не можеш оговтатись від прочитаного, а головне від фіналу! Книга гідна найвищих нагород та найщиріших похвал!
Библиотекари рекомендуют!
Читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі!
Як долучитися до проекту, дивіться тут
Текст писала Світлана Пономаренко,
бібліотекар
Центральної міської бібліотеки
імені М.Л.Кропивницького,
ЦБС для дорослих, м. Миколаєва