Menu

project UBA

Марина Троян - “Обликовець”

 

"Читачі рекомендують..."

 

«- найчастіше їй хочеться плакати. Але вона ніколи цього не робить.

- це погано! … коли хочеться, треба це робити.

Бо ще розучишся хотіти щось інше»

Книжка молодої української письменниці Марини Троян, яка здобула ІІ премію «Коронації слова - 2013», і я вам скажу – заслужено. Книжка зачепила – було цікаво читати, отак перегортаєш сторінку, а в голові думка «боже, що ж там далі? Ааа, вже 2-га ночі… ну і шо, ще 50 сторінок, я ж не засну як не дочитаю…» і так далі. Мене рідко коли книжка чіпляє настільки, що я відкладаю читання всіх інших і читаю тільки її одну. Але Обліковець таки перетягнув на себе «всю ковдру моєї уваги»)))

Я не знаю до якого жанру віднести цю книжку, тут всього потрохи: і підліткового, і дорослого, і про любов, і про сімейні стосунки, і про соціальну дискримінацію, і про дружбу та й про людські відносини в цілому… а ще є трохи містична лінія, яка мене підкупила в першу чергу.

Книжка цікава сюжетною лінією, читається легко і швидко. І ще – для мене вона була дуже емоційною. Якось так авторці вдалося написати про ті всі події, що за головних героїнь я хвилювалася, як за реальних людей. Місцями я трохи сплакалася навіть. А якщо чесно – то дуже… ну добре, зізнаюся – я ридала… це зовсім не мій жанр, де отак треба хвилюватися і співпереживати і я свідомо уникаю таких книжок. Але ця підкупила містичною лінією Обліковця, а коли я зрозуміла, що тут для мене буде «емоційний капець» - залишати книжку було пізно, мене затягнуло з головою.

Про що ж книжка – про двох дівчат, дуже різних і водночас, дуже схожих. В кожної своє звичне життя, свої проблеми і свої радощі. І свій власний Обліковець.

А от персонаж Обліковця дуже вразив. Хоч і хотілося про нього трохи більше інформації, але він вже цікавий сам по собі, такий як є. Це не просто ангел-охоронець, як би можна було собі подумати з обкладинки, він взагалі нічого спільного з ним не має… це щось новеньке і дуже симпатичне))) Обліковець сам не знає, хто він є, ким був і яке в нього майбутнє. Часом він злиться і пробує щось змінити, а часом просто мириться з тим, що є і просто робить свою роботу.

Як на мою думку – авторці вдалося дуже гармонійно поєднати реальний світ дівчат з трохи містичним світом Обліковця. Поки читаєш – ці світи дуже плавно змішуються і перетікають один в одного… нема відчуття, що це дві різні історії, які просто мають спільних героїв, відчувається цілісність всього твору. А така стилістична подача інформації дуже гріє душу читача, як не як))) Книжку читати було просто приємно, очі і думки ніде не спотикалися, а пройшлися текстом з великим задоволенням ;)

О, і просто дуже-дуже порадувала кінцівка - зовсім небанальна і, чесно, такої я не очікувала і навіть не передбачала.

Раджу почитати, думаю, вам сподобається.

Читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі!

Як долучитися до проекту, дивіться тут

 Текст писала Юлія Слабак,

блогер,

м. Левіце, Словаччина

Останнє редагування Середа, 18 травня 2016 10:45