Menu

project UBA

Надія Гуменюк - «Енна. Дорога до себе»

 

"Бібліотекарі рекомендують..."

 

Як ви вважаєте, чи існує в сіті така можливість стерти пам'ять людини і нашарувати іншу, позбавити людину найважливіших спогадів, емоцій… І все задля того, щоб підкорити людську особистість, щоб управляти нею. Історії відомі  факти знущання над людським мозком, але чи досягли такі експерименти успіху?

Роман Надії Гуменюк «Енна. Дорога до себе» - це унікальне прозове тло, в якому дуже важко визначити жанрову приналежність, адже історія, що лежить в основі, знаходиться на зламі реального та фантастичного. Доля однієї дівчини Ірини (або Ірис, як ніжно називала її мати, або Енни, як називали її потім) – це доля боротьби за власний вибір, вибір відстояти своє власне «Я».

Самозакоханий лікар-психіатр вважав, що він має повне право керувати людськими життями, створювати нове життя на основі вже існуючого. Він прагнув посягнути на недоторканне в людині – її спогади, адже саме вони дають можливість нам жити і бути тим, ким ми є. Він є автором такого собі антигуманного експерименту, задля якого обирав собі нових жертв. І вони нічого не могли вдіяти, вони були дітьми з дитячого будинку… В його руках і опинилась сирота, маленька, але дуже сильна Ірис.

Пройшли роки… Але чи можна знищити те, що було тобі таким рідним, що відбувалось у часи твого дитинства, такого солодкого та сповненого приємних спогадів. І лише у снах приходять незрозумілі видіння — там є наречений, закоханість та зовсім інше життя. Іноді ти не розумієш, яке життя справжнє - наяву чи уві сні... Зустріч із незнайомцем змушує шукати правду про себе. Але ця правда приголомшує...

До цього жодного разу не читала творів Надії Гуменюк, але назва мене захопила, як і сама розповідь… Особливим є те, що читач довіряє написаному, співчуває та поринає у світ головної героїні, героїні, що розказує свою історію… Читається книга легко, сторінка за сторінкою мандруєш спогадами маленької дівчинки, що стала «піддослідним кроликом» у руках лікаря-варвара. Але я впевнена, я знаю, як не знищувати  спогади про минуле, вони все одно повернуться…Але як з цим потім жити, то інше питання.

А ти віриш у це?

Бібліотекарі рекомендують!

 

Читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі!

Як долучитися до проекту, дивіться тут

 

 Текст писала Дар'я Яцкевич,

бібліотекар бібліотеки-філіала для юнацтва

ЦБС для дорослих м. Миколаєва

Останнє редагування П'ятниця, 11 грудня 2015 14:35