Прочитавши анотацію, одразу виникли певні асоціації з набоковською Лолітою. Що, вибачте? Нічого не маю проти історії про німфетку Ло, але ж ще однієї такої навряд чи витримала б. Це неймовірна, драматична історія забороненого кохання. Кохання між юною дівчиною та дорослим одруженим чоловіком. В такому коханні читач спершу й засумніватись може: адже думки про захоплення, пристрасть, закоханість просто не покидають. Але що являють собою такі стосунки – мінливу пристрасть чи справжні почуття? Кожен з двох зробив помилку, яку змінити вже не можна, двигун запрацював і надія лише на Бога… Отак, балансуючи над прірвою та порушуючи всі можливі заборони, вони продовжують боротьбу за власне щастя.

Атмосфера книги просто неймовірна – місто Львів ХІХ сторіччя. Австро-Угорська імперія та події революції 1848 року, деякі подробиці із життя львів’ян… Все це переносить читача в часи, де до честі та совісті не ставились пустотливо, а сімейні стосунки – були забороненим плодом для інших.

Мова роману – легка і невимушена. Історія молодої Анни порушує ваш спокій, змушує ваш світ перевернутись, емоційно підносить та не відпускає.

До речі, вже вийшла друком друга частина роману «Мелодія кави в тональності сподівання», але занадто гостро я сприйняла першу, тому, мабуть, відкладу поки що її читання.

Читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі!

Як долучитися до проекту, дивіться тут

 Текст писала Дар'я Яцкевич,

бібліотекар бібліотеки-філіала для юнацтва

ЦБС для дорослих м. Миколаєва