Книжка Наталки Гуменюк, відомої журналістки, про складне.

Під тегом «Близький Схід» у нашій свідомості закарбований якийсь незрозумілий гримучий котел, з якого час від часу чути вибухи, крики смертників, незрозумілу арабську балаканину, видно красиво нафарбовані очі з-під паранджі… І якось воно стало не цікаво в усьому цьому розбиратися, Близьких Схід поклали в папочку «Все складно» і пішли далі жити і розвиватися.

Для мене ця книжка – як пазл. Тільки я його не зібрала, а розбила на дрібні частини. Раніше незрозуміле, але єдине визначення «Близький Схід» розпалося на Йорданію, Іран, Єгипет, Туніс, Палестину, Сирію, Ірак, Туреччиу… З різними долями, різними історіями, різними людьми. Мусульмани перестали бути єдиним угрупуванням, тепер це репери, журналісти, блогери, художники, режисери, правозахисники.

Іще ця книжка про сподівання революцій та розчарування після них. Для нас вона як ніколи цікава, бо ж ці події вже прожиті іншими людьми. Так, в іншій частину світу, так серед інших політичних та релігійних реалій, але революції вони такі. Ви не з’ясуєте, що треба зробити, але у Вас виникне відчуття… Відчуття, що ми у цьому світі з нашими революціями та війнами не єдині.

Іще ця книжка про покоління. Покоління молодих, активних, тих, що не бояться, тих, які хочуть бути вільними. Тих, що зробили «арабську весну»/повалили диктатури/живуть в окупації/воюють…

«Я хочу розповісти про покоління – моє, наше з тобою. Покоління, яке живе в часи змін і революцій, про те, як воно розчаровується і шукає натхнення, про запал та депресію, про особливі миті і буденність». @Наталя Гуменюк

Книжка Наталки Гуменюк, відомої журналістки, про просте – про нас.

        Ви читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі.

текст писала Тетяна Борисова,

м. Київ