Так склалося, що у нашому проекті відгуків на поезії вкрай мало. Мабуть на це є свої причини. Але, по собі можу сказати, що неможна пройти повз збірку поезій і не написати відгуку, якщо ти був присутнім на авторському читання цих поезій. Так у мене було із презентацією книги Сергія Жадана (Життя Марії) торік. Так сталося і тепер, із збіркою Олени Ольшанської “Перепрошивка”.

“Я живу у найкращому світі,

Я живу у найкращі часи...”

У Миколаєві із презентацією книжки Олена була наприкінці травня. І я дійсно рада, що викроїла час на цю зустріч. Перепрошивка болюча та водночас чарівна. У ній слова-леза, у ній слова-біль, слова-безсілля, слова-ліки, слова-надія та слова-щастя. У ній сила та впевненість у майбутньому. Щасливому, та неосяжному. У ній кохання.

“Бо любов - це коли два великі Всесвіти

Поєднуються в один...”

У цих поезіях образність щирість та прозорість. Особиста трагедія автора, трагедія нашої України і віра. В у що? Кожен нехай вирішить сам. Вірші авторки - це вона сама. Упевнена, смілива, відкрита. Емоційно заряджені позитивом, не дивлячись на важкі, болючі теми сьогодення.

“Народиться донька, назву її Ліза,

Аби мала серце відкрите й хоробре.

А поки що в мене є тільки валіза

І віра, що все буде добре”

Важливим для емоційного сприйняття цих поезій є авторські каліграми, що супроводжують окремі вірші. Вони доповнюють цілісність, додають сенсу. Читаючи таку книжку, сприймаєш все на іншому рівні. Співчуваєш, розумієш, сподіваєшся. Зустрічі із такими людьми, як авторка, лише переконують, що твій шлях вірний.

Ви читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі.

Як долучитися до проекту, дивіться тут

текст писала Юлія Чепурко,

м. Миколаїв