Дуже сподобався стиль написання – авторка багато слів пише з великої букви, виокремлює деякі слова з тексту і вони набувають якогось вагомішого, ширшого значення. В цілому, такий прийом створює якусь додаткову інтригу, і це попри дуже інтригуючий сюжет! А сюжет таки дуже інтригуючий.

В маленькому містечку та його околицях стаються моторошні смерті, які, на перший погляд, чиста випадковість, але якщо придивитися уважніше, стає зрозуміло, що тим всім бідолахам трохи допомогли і значно пришвидшили їх зустріч зі смертю.

Практично у всіх випадках першою на місці злочину опиняється головна героїня – Яніна Душейко, і тому помічає те, на що слідчі і прокурори потім не звертають уваги і відверто ігнорують, а саме – сліди тварин. Пані Душейко впевнена, що це тварини вбивають людей і таким чином мстяться мисливцям. Із такими заявами вона неодноразово звертається в поліцію, ще й додає до заяв складені нею гороскопи потерпілих, які теж вказують на смерть від тварин. Але, звичайно ж, їй ніхто не вірить і всі сприймають за якусь ненормальну пенсіонерку, якій нудно, от і тягається в поліцію з усілякими нісенітницями.

Але люди продовжують помирати загадковими смертями і пані Душейко не здається у своїх намаганнях переконати людей у помсті тварин. Та чи вдасться їй це?

О, і головна героїня! Вона така моя, така нестандартна, дивна, інша.

Яніна Душейко – пенсіонерка, яка любить складати гороскопи, тварин любить більше ніж людей, навчає в сільській школі дітей англійської мови, хоча за професією – інженер, охороняє зимою дачні будиночки і часами допомагає товаришу перекладати твори Вільяма Блейка.

Дуже раджу почитати, цікаво і трохи не в рамках класичного детективу. Але від цього стає ще цікавіше.

Читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі!

Як долучитися до проекту, дивіться тут

 Текст писала Юлія Слабак,

блогер,

м.Левіце, Словаччина