Menu

project UBA

Роберт Хайнлайн - “Тунель в небо”

 

"Бібліотекарі рекомендують..."

“Я же говорю о настоящем царе зверей!

О единственном животном, которое опасно всегда,

даже когда не голодно. О двуногих хищниках!

Посмотри вокруг!”

Мастер.

Знайомство із творчістю “Гросмейстра фантастики” - Роберта Хайнлайна (український варіант надає Гайнлайн, але я не можу до того звикнути, тим більш, що жодного твору цього автора українською невидано/чи я не знайшла, до речі, дуже шкода) я почала багато років тому з підліткової повісті: “Маю скафандр, готов мандрувати”, згодом був жодного разу не дитячий: “Чужинець на чужині”, іронічний твір “Марсіанка Подкейн”, а ще згодом, найбільш яскравий у той момент, на мою думку, твір: “Двері до літа”. Пам'ятаю те тепле відчуття після прочитання, наче для мене відкрилися нові горизонту всесвіту! Наче люди й дійсно підуть тим шляхом! А на днях стільки років потому, потрапив до рук “Тунель в небо”.

Ви пам'ятаєте, як свого часу здавали іспити? Моторошне відчуття страху - раптом провалиш? Раптом не знатимеш чогось? А тепер уявіть, що ваш іспит - це не дитяча забавка із квитками, питання до яких вам надав викладач кілька днів до того. Ваш іспит проходить за межами Землі. І цей іспит є іспитом на зрілість, до кінця якого дійде тільки істинно зрілий, тільки той, хто насправді готов, а якщо ви помилилися - ви загинете. Звісно, ви можете не здавати його, але тоді закриються певні шляхи до кар'єри. Хто ж з молоді погодиться власними руками перекреслити собі майбутнє?

Звісно, ви можете здавати цей іспит не у школі, а у виші, та хіба ж дарма молода людина витрачала свій час на спеціалізованний курс виживання? Майстер допустить лише тих, кого вважає готовим, а все інше залежить тільки від вас. Ви можете взяти із собою будь що, починаючи із спорядження, закінчуючи зброєю, та чи зможете ви із тим переліком пересуватися? Адже ви не знаєте, на що чекати з того боку. Що знадобиться? Швидкість бігу чи влучність стрільби?

А тепер уявіть, що вижили необхідну кількість днів, але вас не забрали...

Це повість про головного ворога людини. Це повість про становлення суспільства з його з'ясовуванням, хто головний. Це повість про те, нащо здатна людина, або, вірніше, люди, в умовах, коли "не горять фонарі і навколо нема поліцейських". Це повість про відповіді, які очевидні, але, які маєш осягнути виключно самотужки.

Ця повість варта уваги, бібліотекарі рекомендують...

 

Читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі!

 

 Текст писала Юлія Чепурко, 

провідний бібліотекар бібліотеки ЧДУ ім. Петра Могили,

м. Миколаєва

Останнє редагування Неділя, 09 серпня 2015 14:33