Сюжет «Ста імен» розгортається довкола журналістки Кетрін Логан, як і годиться, у найскладніший період її життя. Вона припустилася жахливої помилки у прагненні, як вона гадала, викрити правду, а насправді просто сенсації, зруйнувавши життя іншої людини і своє власне. Омріяний шлях на телебачення для неї закритий навіки, у редакції рідного видання Etcetera Кетрін на межі звільнення, коханий залишає її. Та коли, до всього, помирає її найкраща подруга та головний редактор журналу, Кітті здається, що життя закінчено і дороги на поверхню немає.

Доля, або ж просто фея-хрещена в образі померлої подруги, дарує їй шанс на порятунок – тему для статті у пам'ять редактора журналу та два тижні часу. Кетрін має лише список зі ста імен, але ані задуму, ані ниточки, яка б пов’язала цих людей немає. Відлік вирішальних днів розпочато...

Ця історія змусить Кітті згадати, чому її вважали прекрасним журналістом, статті якого надихали, чіпляли, та виявити, де вона схибила та втратила себе. Ця стаття поєднає абсолютно різних людей та випадково здійснить їхні мрії, переверне життя чи подарує йому інший напрямок. Для деяких публікація Кетрін стане поворотним пунктом у сприйнятті себе як подарунку долі, важливої частинки чийогось життя. І вже точно переконає вас, що життя кожного з вас – на вагу золота, а ви - невід'ємна частинка Всесвіту, який без вашої присутності перетворився б у пустелю чи руїни.

Шанувальникам світлих творів рекомендую наполегливо. Місцями дещо наївний твір, втім, неперевершено змальовує розмаїте життя та населення Ірландії та Дубліна, зокрема. «Сто імен» залишать по собі щасливу посмішку та віру у власну цінність.

        Ви читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі.

Як долучитися до проекту, дивіться тут

текст писала Ольга Пузенко,

колишній бібліотекар бібліотеки-філії №5 Черкаської міської ЦБС

м. Черкаси