Герої книги вражають своєю безпосередністю. Це по-дитячому світла й наївна історія про диво. Диво, яке можна побачити серед буднів. Диво, яке можна відчути лише чистим серцем.

Сюжет дещо незвичний, але у цьому його родзинка - це небанальна історія. Легко читається і сприймається, події розгортаються доволі непередбачувано. Є моменти, читаючи які неможливо не усміхнутися, але є й такі, коли на очі набігають сльози.

Присутня також нотка психології та філософії. Це книга не лише про дружбу і любов, вона основним чином про те, як навчитися відчувати барви життя, як самому розфарбовувати свої будні. Цей твір трохи схожий на казку. Саме такі казки слід розповідати дорослим, які потрапили у полон буденності, розівчилися мріяти і геть забули, як воно - бути безтурботними дітьми.

Усім раджу прочитати цю зворушливу історію. Айвен поділиться своїм позитивом із кожним читачем цієї книги, будьте певні!

Читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі!

текст писала Поліщук Олеся,

бібліотекар бібліотеки-філії с. Багатківці

Теребовлянської ЦБС,

Тернопільської області