Menu

project UBA

Стівен Кінг - "Кладовище домашніх тварин"

 

"Бібліотекарі рекомендують..."

Ця книга обов’язкова для прочитання усім тим, хто придумує або постить у соцмережах всілякі ванільні цитати типу "Еслі любіш – атпусті", "Еслі би любіл – не атпустіл", "І вообщє, атпускать тяжело". Після роману такі люди повидаляють увесь подібний брєд зі своїх профілів і взагалі ніколи не будуть заікатись на цю тему.

Отож, спочатку сюжет доволі звичний. Велике сімейство (чоловік з жінкою, двоє дітей і кіт) переселяється у новенький будинок. Але, зрозуміло, що він розташовується в не дуже сприятливому місці. Подвір'я плавно переходить у широку дорогу, якою постійно носяться на величезній швидкості вантажівки, а за будинком починається невелика стежка, що веде до кладовища домашніх тварин.

І ніби все логічно: є небезпечна дорога, є домашні тварини, яких час від часу збивають вантажівки, є кладовище, на якому можна "відправити в останню путь" улюбленця. Але від цього ланцюжка з самого початку віє холодом та недобрими передчуттями. Хтось з великих казав: "Якщо на початку вистави на стіні висить зброя, то вона обов’язково має вистрелити". Так само і тут. Якщо в книзі існує небезпечна дорога, то вона має принести смерть. Якщо в романі подається опис кладовища, то на ньому має бути захоронено чийсь прах.

Так і трапляється. Улюбленець сімейства — кіт Черч — потрапляє під вантажівку. Це потенційно могло б стати неймовірним горем для старшої дитини – дівчинки Еллі – якби не з’явились нові обставини. "Доброзичливий" сусід розповідає батьку сімейства про надзвичайну таємницю – стародавнє індіанське кладовище, яке знаходиться за кладовищем домашніх тварин. Усі, хто був похований на ньому, потім поверталися з могили. Правда, не такими, як раніше.

З цього моменту починається усе найцікавіше. Померлий кіт повертається додому, від нього тхне могилою, його поведінка агресивна і водночас заторможена. Але тварина не несе особливої небезпеки, тому з часом усі звикають до метаморфоз у його житті. Та тільки все врівноважується, як у сімействі трапляється чергова смерть...

У "Кладовищі домашніх тварин" як і в "Сяйві" Кінг детально показує поступовий процес проникання божевілля в свідомість людини. Спочатку трапляється величезне горе, потім з’являються нав’язливі думки, далі розум шукає компромісні варіанти та пояснення цим думкам, ще далі людина обдумує, на перший погляд, доволі логічний план. Врешті-решт це призводить до того, що герой здається під впливом невидимої сили. А це призводить до фатальних наслідків...

З дитинства ми звикли, що наприкінці більшості книг все буде добре. Беручи до рук романи Кінга, ти одразу розумієш, що наприкінці все буде дуже погано. І сам письменник постійно переконує у цьому, нагнітаючи атмосферу безвиході. Він немовби поступово занурює читача у темну воду, все глибше і глибше... Але, що цікаво, саме за це його люблять мільйони читачів у всьому світі.

        Ви читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі.

Як долучитися до проекту, дивіться тут

 

текст писав Сергій Мірчук,

бібліотекар,

Барська районна бібліотека для дітей,

м. Бар

Останнє редагування Четвер, 17 березня 2016 15:56