«Зона покриття» Стівена Кінга - роман, сюжет якого тримає у напруженні до самого кінця. Уявіть собі… Сучасний світ, сучасні люди, сучасні технології. Ми так звикли вже до електрики, телефонів, комп’ютерної техніки, що життя без цих благ здається туманним. Сьогодні майже кожна людина розвиненої країни має мобільний телефон, кожну секунду у світі здійснюється дзвінок. Допомога, по яку звертаються за мобільним телефоном, значно швидша та ефективніша (виклик швидкої, наприклад). І що ж робити, коли пристрій, без якого сучасне життя вже не можна уявити, раптом стає не лише проблемою, він стає катастрофою, черговим апокаліпсисом? Настають реальні апокаліптичні зміни – на всіх, хто приклав вухо до слухавки мобільного, діє Імпульс, що витирає свідомість людини, мов програмне забезпечення з жорсткого диску, оголюючи її первісні лють та жорстокість. Людьми залишаються лише ті, хто в даний момент не мав при собі мобільного телефону… Що їм робити? Як діяти в умовах, коли «тих» більшість? Починається епоха божевілля… Рідні, друзі, сусіди вже не допоможуть тобі. Ти один… В тебе є два виходи, кожен з яких призведе тебе до катастрофи. Вижити – це твоє завдання!
Сюжет книги дійсно цікавий, захопливий, непередбачуваний. Але…Ось тут є справжнє «але». Подібний сюжет я спостерігала в одному американському фільмі, що, до слова, вийшов того ж року приблизно у той саме час, коли відбулась перша публікація книги Стівена Кінга «Зона покриття».
«Уявіть собі, що бездротові технології можуть пов'язувати людину не тільки з ким-небудь, хто знаходиться на іншому кінці земної кулі, а й з іншим світом. Світом мертвих. Уявіть, що ваш стільниковий телефон або ваша електронна пошта - двері. І коли ви дзвоните по мобільному, або працюєте з e-mail, ці двері відчиняються, і в наш світ проникають вони. Вони вже померли. І вони можуть зробити так, що помрете і ви. Сховатися ніде, втекти неможливо. Ви вже інфіковані…». Знайомо? Добре, і таких фільмів з подібним сюжетом я знайшла декілька. Навіть певні картини опису з книги є запозиченими з цих фільмів. Як відомо, вигадати щось нове в цьому світі майже неможливо… Все вже зробили до нас. Отже, говорити про те, хто у кого запозичив, я не маю права. Ти можеш зробити грандіозне відкриття, прагнути отримати патент, і ось раптом дізнаєшся, що це було створено або кимось запропоновано ще в минулому столітті… Ось так от.
Єдине, ще, що хочу сказати, переклад роману українською був представлений на форумі видавців у Львові 15 вересня 2006 року книжковим клубом «Клуб сімейного дозвілля, і є неперевершеним. Швидко читається і досить легко.
Російською мовою назва звучить дещо обмежено, як на мене, «Мобильник». Читайте, дорогі друзі, і неважливо якою мовою. Книга страшна і захоплива, навіть для тих, хто передивився майже всі фільми жахів.
Бібліотекарі рекомендують!
Читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі!
Як долучитися до проекту, дивіться тут
Текст писала Дар'я Яцкевич,
бібліотекар бібліотеки-філіала для юнацтва
ЦБС для дорослих м. Миколаєва