Menu

project UBA

Світлана Талан - “Коли ти поруч”

 

"Вчителі рекомендують..."

Вчора допізна дочитувала книгу і  вже точно знала, що це буде мій перший відгук. Роман Світлани Талан «Коли ти поруч», як виявилося, досить довгий час простояв на моїй полиці непрочитаним. Та річ не в цьому. Напевно, прочитала  саме тоді, коли прийшов той час.

Зовсім юна Даринка в один момент зрозуміла, що її життя більше ніколи не буде таким, як раніше. У неї СНІД. Підхопила, по іншому не скажеш, випадково в автокатастрофі, допомагаючи тяжко пораненим. Її роздерті руки намагалися врятувати хлопця хворого на СНІД, і не лише його. А взамін отримала такий подарунок від долі за своє щире бажання безкорисливо допомагати іншим.

Батьки відцуралися від доньки, вигнали з дому, бо ж їм було від людей соромно:

«Газети читаємо, телевізор дивимось… І всі знають, що СНІД буває у повій і наркоманів...»

Найкраща подруга, ніжний коханий, престижна робота - то все у минулому. Але світла душа дівчини навіть в такій ситуації, забуваючи про біль як фізичний, так і душевний, прагне допомагати іншим.

Мене надзвичайно вразила оця тендітна Даринка. Скільки в ній сили, мужності, альтруїзму! Було її шкода,  боляче проживати її життя, але найбільше насторожили люди – жорстокі, недалекоглядні, неосвічені. Україна не готова до людей, хворих на СНІД. У нас дуже мало інформації.

Ці триста з гаком сторінок роману дають мінімальне уявлення нам відчути, як почуваються ВІЛ-інфіковані, дають можливість подивитися на них іншими очима. І взагалі стати уважнішими і милосерднішими, а раптом хтось поруч із вами доживає свої дні…

Роман дуже цікавий, читається легко, відірватися просто нереально. О, про кохання теж є! Даша, хвора на СНІД, зустріла своє щире, єдине і справжнє кохання, коли в тому зневірилася.

         Ви читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі.

Як долучитися до проекту, дивіться тут

 

текст писала Мошак Каріна
м. Кіровоград

Останнє редагування П'ятниця, 20 листопада 2015 10:02